Спецпроект

Депутати західних рад готують спільну резолюцію по Бандері

У четвер депутати Львівської обласної ради та Львівської міської ради спільно проведуть позачергову сесію прямо біля пам’ятника Бандері.

Так депутати відреагували на рішення суду про скасування указу екс-президента Віктора Ющенка про присвоєння Степану Бандері звання Героя, повідомляє "Deutsche Welle".

Голова Львівської облради Олег Панькевич розповів, що біля пам’ятника Бандері відбудеться позачергова сесія обласних обранців від Львівщини.

Сесія буде відкритою і до неї зможе долучитися громадськість, додав він.

Міські депутати теж готові виявити рішучий протест на рішення суду і на решту "антиукраїнських та антинаціональних дій керівництва держави", заявив секретар Львівської міської ради Василь Павлюк.

Депутати планують ухвалити спільну резолюцію з оцінкою політичних процесів у державі.

"Мусять бути рішення рад, які возвеличуватимуть наших національних героїв, національну історію. Я не сподіваюся, що буде реакція центральної влади на нашу сесію, але думаю, що має бути реакція суспільства", - зауважив Панькевич.

Крім того, як повідомляє ВО "Свобода", 14 січня о 12 годині біля пам’ятника Бандері відбудеться спільна позачергова сесія депутатів Тернопільської міської та обласної рад, а о 14.00 - позачергова сесія Івано-Франківської облради.

23 червня 2010 року Донецький апеляційний адміністративний суд визнав недійсним указ президента Віктора Ющенка про надання звання "Героя України" Степану Бандері.

У касаційному порядку це рішення оскаржено у Вищому адміністративному суді, й справу взято у провадження, утім розгляду ще не було, зазначає "Deutsche Welle".

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.