Спецпроект

Депутати західних рад готують спільну резолюцію по Бандері

У четвер депутати Львівської обласної ради та Львівської міської ради спільно проведуть позачергову сесію прямо біля пам’ятника Бандері.

Так депутати відреагували на рішення суду про скасування указу екс-президента Віктора Ющенка про присвоєння Степану Бандері звання Героя, повідомляє "Deutsche Welle".

Голова Львівської облради Олег Панькевич розповів, що біля пам’ятника Бандері відбудеться позачергова сесія обласних обранців від Львівщини.

Сесія буде відкритою і до неї зможе долучитися громадськість, додав він.

Міські депутати теж готові виявити рішучий протест на рішення суду і на решту "антиукраїнських та антинаціональних дій керівництва держави", заявив секретар Львівської міської ради Василь Павлюк.

Депутати планують ухвалити спільну резолюцію з оцінкою політичних процесів у державі.

"Мусять бути рішення рад, які возвеличуватимуть наших національних героїв, національну історію. Я не сподіваюся, що буде реакція центральної влади на нашу сесію, але думаю, що має бути реакція суспільства", - зауважив Панькевич.

Крім того, як повідомляє ВО "Свобода", 14 січня о 12 годині біля пам’ятника Бандері відбудеться спільна позачергова сесія депутатів Тернопільської міської та обласної рад, а о 14.00 - позачергова сесія Івано-Франківської облради.

23 червня 2010 року Донецький апеляційний адміністративний суд визнав недійсним указ президента Віктора Ющенка про надання звання "Героя України" Степану Бандері.

У касаційному порядку це рішення оскаржено у Вищому адміністративному суді, й справу взято у провадження, утім розгляду ще не було, зазначає "Deutsche Welle".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.