Спецпроект

Депутати західних рад готують спільну резолюцію по Бандері

У четвер депутати Львівської обласної ради та Львівської міської ради спільно проведуть позачергову сесію прямо біля пам’ятника Бандері.

Так депутати відреагували на рішення суду про скасування указу екс-президента Віктора Ющенка про присвоєння Степану Бандері звання Героя, повідомляє "Deutsche Welle".

Голова Львівської облради Олег Панькевич розповів, що біля пам’ятника Бандері відбудеться позачергова сесія обласних обранців від Львівщини.

Сесія буде відкритою і до неї зможе долучитися громадськість, додав він.

Міські депутати теж готові виявити рішучий протест на рішення суду і на решту "антиукраїнських та антинаціональних дій керівництва держави", заявив секретар Львівської міської ради Василь Павлюк.

Депутати планують ухвалити спільну резолюцію з оцінкою політичних процесів у державі.

"Мусять бути рішення рад, які возвеличуватимуть наших національних героїв, національну історію. Я не сподіваюся, що буде реакція центральної влади на нашу сесію, але думаю, що має бути реакція суспільства", - зауважив Панькевич.

Крім того, як повідомляє ВО "Свобода", 14 січня о 12 годині біля пам’ятника Бандері відбудеться спільна позачергова сесія депутатів Тернопільської міської та обласної рад, а о 14.00 - позачергова сесія Івано-Франківської облради.

23 червня 2010 року Донецький апеляційний адміністративний суд визнав недійсним указ президента Віктора Ющенка про надання звання "Героя України" Степану Бандері.

У касаційному порядку це рішення оскаржено у Вищому адміністративному суді, й справу взято у провадження, утім розгляду ще не було, зазначає "Deutsche Welle".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.