Спецпроект

ЯНУКОВИЧУ БАНДЕРА НЕ ГЕРОЙ

Офіційний сайт президента України Віктора Януковича повідомляє - президентський указ його попередника Віктора Ющенка "Про присвоєння Степану Бандері звання Герой України" скасовано.

Янукович за рік не знайшов політичної волі виконати власну обіцянку,  прикрившись рішенням судової інстанції.

 

В указі зазначено - "Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року був задоволений позов громадянина Оленцевича Володимира Едуардовича до Президента України В.Ющенко, третя особа - Бандера Степан, про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 20 січня 2010 року №46 "Про присвоєння С.Бандері звання Герой України". Указ скасовано.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року залишено без змін. Рішення набуло законної сили. Указ скасовано".

Для чого в офіційному повідомленні прес-служби двічі повторили виділене речення, на жаль, не зрозуміло.

Раніше адвокат Степана Бандери Роман Орехов стверджував, що Бандеру могли нагородити званням Героя України посмертно - "небіжчик не має громадянства. Відтак говорячи "посмертно", нагоро­джуємо того, хто вже не має жодних громадянських, цивільних або політичних прав".

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.