Спецпроект

Німецька розвідка вперше відкрила свої архіви для істориків

Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) вперше відкриє свої архіви для істориків, повідомляє Spiegel.

Дослідники отримають доступ в тому числі до секретних документів - однак для оприлюднення тих чи інших відомостей знадобиться згода керівництва BND, яке накладе вето, якщо визнає, що розголошення тієї чи іншої інформації з архівів "може поставити під загрозу національну безпеку".

Доступ до архівів BND отримає комісія у складі чотирьох істориків: Йоста Дюффлера з Кельна, Клауса-Дітмара Хенке з Дрездена, Вольфганга Крігера з Марбурга та Рольфа-Дітера Мюллера з Потсдама, повідомляє Lenta.ru.

Робота комісії в архівах триватиме чотири роки. Угоду між чотирма істориками і BND ще не підписано, проте обидві сторони налаштовані оптимістично.

Зазначається, що тему для дослідження історики зможуть обрати самостійно: BND не збирається втручатися в цей процес.

За попередніми даними, комісія має намір зосередитися, насамперед, на висвітленні ранніх етапів діяльності федеральної розвідувальної служби, зокрема, з'ясувати обставини прийняття на роботу співробітників, які в роки війни були замішані у нацистських злочинах.

Істориків також цікавить, хто з німецьких політиків, великих бізнесменів, а також журналістів та осіб вільних професій таємно працював на BND.

Крім того, чималий інтерес представляє співробітництво BND зі спецслужбами інших західних країн - Франції і США - і можлива участь німецьких розвідників у спільних із зарубіжними колегами операціях з ліквідації неугодних або "небезпечних" осіб.

Як відзначає Spiegel, майбутнє історичне дослідження документів з архівів розвідки є авантюрою з досить непередбачуваним результатом як для істориків, так і для BND. Можливість провести подібне дослідження з'явилася багато в чому завдяки зусиллям нинішнього шефа розвідки Ернста Урлау, який ще в 2006 році закликав до перегляду історії розвідслужби.

Тим не менш, всі спроби Урлау почати перегляд історії BND і відкрити архіви раніше наштовхувалися на протидію секретаріату федерального канцлера, якому підпорядкована розвідка.

Той факт, що дослідженню дали зелене світло, свідчить, що Урлау все ж таки вдалося заручитися підтримкою в уряді. У BND заявляють, що не збираються цензурувати роботу істориків. Тим часом в 2011 році Ернст Урлау, найімовірніше, піде у відставку і ситуація може змінитися.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.