Спецпроект

Німецька розвідка вперше відкрила свої архіви для істориків

Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) вперше відкриє свої архіви для істориків, повідомляє Spiegel.

Дослідники отримають доступ в тому числі до секретних документів - однак для оприлюднення тих чи інших відомостей знадобиться згода керівництва BND, яке накладе вето, якщо визнає, що розголошення тієї чи іншої інформації з архівів "може поставити під загрозу національну безпеку".

Доступ до архівів BND отримає комісія у складі чотирьох істориків: Йоста Дюффлера з Кельна, Клауса-Дітмара Хенке з Дрездена, Вольфганга Крігера з Марбурга та Рольфа-Дітера Мюллера з Потсдама, повідомляє Lenta.ru.

Робота комісії в архівах триватиме чотири роки. Угоду між чотирма істориками і BND ще не підписано, проте обидві сторони налаштовані оптимістично.

Зазначається, що тему для дослідження історики зможуть обрати самостійно: BND не збирається втручатися в цей процес.

За попередніми даними, комісія має намір зосередитися, насамперед, на висвітленні ранніх етапів діяльності федеральної розвідувальної служби, зокрема, з'ясувати обставини прийняття на роботу співробітників, які в роки війни були замішані у нацистських злочинах.

Істориків також цікавить, хто з німецьких політиків, великих бізнесменів, а також журналістів та осіб вільних професій таємно працював на BND.

Крім того, чималий інтерес представляє співробітництво BND зі спецслужбами інших західних країн - Франції і США - і можлива участь німецьких розвідників у спільних із зарубіжними колегами операціях з ліквідації неугодних або "небезпечних" осіб.

Як відзначає Spiegel, майбутнє історичне дослідження документів з архівів розвідки є авантюрою з досить непередбачуваним результатом як для істориків, так і для BND. Можливість провести подібне дослідження з'явилася багато в чому завдяки зусиллям нинішнього шефа розвідки Ернста Урлау, який ще в 2006 році закликав до перегляду історії розвідслужби.

Тим не менш, всі спроби Урлау почати перегляд історії BND і відкрити архіви раніше наштовхувалися на протидію секретаріату федерального канцлера, якому підпорядкована розвідка.

Той факт, що дослідженню дали зелене світло, свідчить, що Урлау все ж таки вдалося заручитися підтримкою в уряді. У BND заявляють, що не збираються цензурувати роботу істориків. Тим часом в 2011 році Ернст Урлау, найімовірніше, піде у відставку і ситуація може змінитися.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».