Спецпроект

Івано-Франківська влада: "кожен депутат має бути бандерівцем"

1 січня на Івано-Франківщині урочисто відзначили 102-гу річницю від дня народження провідника Організації українських націоналістів Степана Бандери.

Як передає кореспондент УНІАН, на родинному обійсті С.Бандери у селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області відбулися панахида та урочисте віче.

На віче прибули ветерани Української повстанської армії, народні депутати України, керівники області і районів та міст Прикарпаття, делегації з районів, лідери політичних партій та громадських організацій, жителі села, які поклали вінки і квіти до пам'ятника "лицареві духу й звитяги".

На віче виступили голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, заступник голови облдержадміністрації Роман Іваницький, лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок, голова Братства ОУН-УПА Карпатського краю Фотій Володимирський та інші.

Голова обласної ради О.Сич наголосив, що Прикарпаття є бандерівським краєм, тому депутати місцевих рад мають бути "за духом і справами бандерівськими", боронити все українське.

Учасники віча поклали вінки та квіти до пам'ятника С.Бандери і оглянули хату, де народився майбутній провідник ОУН, а у відреставрованому приміщенні Меморіального музею Степана Бандери ознайомилися з новими експозиціями.

Після обіду в Івано-Франківську пройшла святкова хода вулицями міста до Європейської площі, де біля пам'ятника С.Бандері відбулося віче. Там теж священики різних конфесій відслужили поминальну панахиду.

У віче взяли участь керівники обласної та міської влади, ветерани УПА, пластуни, жителі міста. Творчі колективи міста виконували патріотичні пісні. Учасники віча закликали присутніх бути "гідними ідей провідника українських націоналістів" і "не зраджувати інтересам українського народу" у повсякденному житті.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.