Спецпроект

Івано-Франківська влада: "кожен депутат має бути бандерівцем"

1 січня на Івано-Франківщині урочисто відзначили 102-гу річницю від дня народження провідника Організації українських націоналістів Степана Бандери.

Як передає кореспондент УНІАН, на родинному обійсті С.Бандери у селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області відбулися панахида та урочисте віче.

На віче прибули ветерани Української повстанської армії, народні депутати України, керівники області і районів та міст Прикарпаття, делегації з районів, лідери політичних партій та громадських організацій, жителі села, які поклали вінки і квіти до пам'ятника "лицареві духу й звитяги".

На віче виступили голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, заступник голови облдержадміністрації Роман Іваницький, лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок, голова Братства ОУН-УПА Карпатського краю Фотій Володимирський та інші.

Голова обласної ради О.Сич наголосив, що Прикарпаття є бандерівським краєм, тому депутати місцевих рад мають бути "за духом і справами бандерівськими", боронити все українське.

Учасники віча поклали вінки та квіти до пам'ятника С.Бандери і оглянули хату, де народився майбутній провідник ОУН, а у відреставрованому приміщенні Меморіального музею Степана Бандери ознайомилися з новими експозиціями.

Після обіду в Івано-Франківську пройшла святкова хода вулицями міста до Європейської площі, де біля пам'ятника С.Бандері відбулося віче. Там теж священики різних конфесій відслужили поминальну панахиду.

У віче взяли участь керівники обласної та міської влади, ветерани УПА, пластуни, жителі міста. Творчі колективи міста виконували патріотичні пісні. Учасники віча закликали присутніх бути "гідними ідей провідника українських націоналістів" і "не зраджувати інтересам українського народу" у повсякденному житті.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.