Спецпроект

Івано-Франківська влада: "кожен депутат має бути бандерівцем"

1 січня на Івано-Франківщині урочисто відзначили 102-гу річницю від дня народження провідника Організації українських націоналістів Степана Бандери.

Як передає кореспондент УНІАН, на родинному обійсті С.Бандери у селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області відбулися панахида та урочисте віче.

На віче прибули ветерани Української повстанської армії, народні депутати України, керівники області і районів та міст Прикарпаття, делегації з районів, лідери політичних партій та громадських організацій, жителі села, які поклали вінки і квіти до пам'ятника "лицареві духу й звитяги".

На віче виступили голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, заступник голови облдержадміністрації Роман Іваницький, лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок, голова Братства ОУН-УПА Карпатського краю Фотій Володимирський та інші.

Голова обласної ради О.Сич наголосив, що Прикарпаття є бандерівським краєм, тому депутати місцевих рад мають бути "за духом і справами бандерівськими", боронити все українське.

Учасники віча поклали вінки та квіти до пам'ятника С.Бандери і оглянули хату, де народився майбутній провідник ОУН, а у відреставрованому приміщенні Меморіального музею Степана Бандери ознайомилися з новими експозиціями.

Після обіду в Івано-Франківську пройшла святкова хода вулицями міста до Європейської площі, де біля пам'ятника С.Бандері відбулося віче. Там теж священики різних конфесій відслужили поминальну панахиду.

У віче взяли участь керівники обласної та міської влади, ветерани УПА, пластуни, жителі міста. Творчі колективи міста виконували патріотичні пісні. Учасники віча закликали присутніх бути "гідними ідей провідника українських націоналістів" і "не зраджувати інтересам українського народу" у повсякденному житті.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".