Спецпроект

Івано-Франківська влада: "кожен депутат має бути бандерівцем"

1 січня на Івано-Франківщині урочисто відзначили 102-гу річницю від дня народження провідника Організації українських націоналістів Степана Бандери.

Як передає кореспондент УНІАН, на родинному обійсті С.Бандери у селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області відбулися панахида та урочисте віче.

На віче прибули ветерани Української повстанської армії, народні депутати України, керівники області і районів та міст Прикарпаття, делегації з районів, лідери політичних партій та громадських організацій, жителі села, які поклали вінки і квіти до пам'ятника "лицареві духу й звитяги".

На віче виступили голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, заступник голови облдержадміністрації Роман Іваницький, лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок, голова Братства ОУН-УПА Карпатського краю Фотій Володимирський та інші.

Голова обласної ради О.Сич наголосив, що Прикарпаття є бандерівським краєм, тому депутати місцевих рад мають бути "за духом і справами бандерівськими", боронити все українське.

Учасники віча поклали вінки та квіти до пам'ятника С.Бандери і оглянули хату, де народився майбутній провідник ОУН, а у відреставрованому приміщенні Меморіального музею Степана Бандери ознайомилися з новими експозиціями.

Після обіду в Івано-Франківську пройшла святкова хода вулицями міста до Європейської площі, де біля пам'ятника С.Бандері відбулося віче. Там теж священики різних конфесій відслужили поминальну панахиду.

У віче взяли участь керівники обласної та міської влади, ветерани УПА, пластуни, жителі міста. Творчі колективи міста виконували патріотичні пісні. Учасники віча закликали присутніх бути "гідними ідей провідника українських націоналістів" і "не зраджувати інтересам українського народу" у повсякденному житті.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.