Спецпроект

Партія Ющенка кличе до Канева, щоб вшанувати пам'ять людини, яка спалилася за Україну

21 січня на Чернечій Горі у Каневі пройде поминальне богослужіння у пам'ять про Героя України, політв'язня Олексу Гірника, який 1978 року вчинив акт самоспалення на знак протесту проти комуністичного режиму і проти русифікації українського народу.

Про це ZAXID.NET повідомили в прес-службі партії "Наша Україна", яка щороку патронує проведення акції з ушанування пам'яті Олекси Гірника.

У ніч на 21 січня 1978 року на північному схилі Чернечої Гори Гірник розкидав листівки, на яких його рукою було написано: "Протест проти русифікації українського народу". І підпис: "На знак протесту спалився Олекса Гірник з Калуша".

За часів радянської влади інформація про цей вчинок замовчувалася. Відомості про О.Гірника спочатку поширювалися хвилями радіо "Свобода". Тільки після здобуття незалежності Україною правда про вчинок Гірника була вперше опублікована в газеті "Літературна Україна".

У 2003 р. Київський фонд імені Олекси Гірника і Ліга українських меценатів заснували премію імені Олекси Гірника.

Указом Президента України Віктора Ющенка від 18 січня 2007 року за проявлені мужність і самопожертву в ім'я незалежної України Гірнику Олексі Миколайовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

Депутатом Верховної Ради кількох попередніх скликань від партії "Наша Україна" був син героя - Євген. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.