Спецпроект

У Сімферополі створюють скіфський заповідник

Сімферопольська міська рада дала згоду на створення на базі археологічного комплексу "Неаполь-Скіфський" історико-археологічного заповідника місцевого значення.

Зокрема, Республіканським комітетом Криму з охорони культурної спадщини проводиться робота щодо розробки науково-проектної документації зі встановлення території і охоронних зон пам'ятки, містобудівного обгрунтування на розміщення адміністративного корпусу установи, передає кореспондент "Укрінформ" з посиланням на прес-службу кримського уряду.

Підготовлено також облікову документацію щодо пам'ятки національного значення "Археологічний комплекс "Неаполь-Скіфський".

Неаполь Скіфський - це один із об'єктів відвідування у туристичній карті Сімферополя, однак для того, щоб залучити сюди туристів, необхідно облаштувати не лише територію древнього міста, але й створити експозицію знайдених тут предметів побуту і мистецтва древніх скіфів.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.