Спецпроект

Азаров обіцяє підтримати "виставку" про УНР та інші музеї

Уряд України має намір всіляко сприяти розвитку музейної справи, заявив прем'єр-міністр України Микола Азаров.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Важливість таких установ для наших людей, особливо для молоді, надзвичайно велика. Уряд це розуміє і, відповідно, буде робити все можливе для того, щоб ці установи розвивалися", - сказав він журналістам після відвідування Національного музею історії України.

М. Азаров відзначив, що раніше ознайомився з експозицією, присвяченою Українській Народній Республіці, у музеї УНР в Будинку вчителя.

Прем'єр підкреслив, що "ніхто не збирається закривати виставку".

Він також повідомив, що подальші перспективи Інституту національної пам'яті має намір обговорити з директором цієї установи на наступному тижні.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.