Спецпроект

Глава турецького уряду шантажував Януковича Голодомором-геноцидом

Прем'єр-міністр Туреччини Ердоган категорично відмовлявся відвідувати Меморіал пам'яті жертв голодомору, що є обов'язковим для всіх офіційних візитів. Скандал і навіть небезпеку зниження рівня візиту вдалося залагодити лише після запевнення української сторони, що Голодомор більше не вважається геноцидом.

Підготовка візиту Реджепа Ердогана до Києва виявилася затьмареною конфліктом протокольних служб турецького прем'єра та президента Віктора Януковича. Турки навідріз відмовилися виконувати вимогу української сторони про відвідання Меморіалу пам'яті жертв голодомору, яке є обов'язковим для всіх офіційних візитів. Конфлікт досяг апогею в понеділок вранці, коли Анкара зажадала знизити рівень візиту з офіційного до робочого, аби глава турецького уряду не виявився поблизу пам'ятника.

Реакція гостей на протокольну церемонію не видається дивною. Туреччина, на адресу якої нерідко звучать звинувачення в геноциді вірмен на початку ХХ століття, болісно ставиться до подібних історичних подій в інших країнах.

"Те, що Віктор Ющенко в період президентства не раз просив Анкару визнати геноцидом голодомор 1930-х років, суттєво погіршило двосторонні відносини", - поділився з виданням один з українських дипломатів.

"Врятувати" візит турецького лідера вдалося в останній день - українці переконали МЗС Туреччини і канцелярію прем'єра в тому, що тепер Київ вкладає інший зміст у поняття голодомору. Учора ввечері, за дві години до вильоту пана Ердогана з Анкари, джерело в адміністрації президента підтвердив, що рівень візиту знову підвищився до офіційного, пише газета "Коммерсант-Украина".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.