Спецпроект

На Галичині відзначають день пам'яті жертв нацистського геноциду євреїв

Сьогодні у Львові в Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту вшановують пам'ять земляків, які загинули під час Другої світової війни.

Заходи відбудуться біля пам'ятника жертвам Львівського гетто (пр. В'ячеслава Чорновола, біля Палацу культури імені Гната Хоткевича) та біля пам'ятного знаку на місці Янівського концтабору з 13.00 до 16.00. Про це ZAXID.NET повідомили у Львівській міській раді.

Як повідомляють організатори, в межах заходів із вшанування пам'яті жертв Голокосту буде проходити траурний мітинг та міжконфесійна спільна молитва за загиблими.

Організатором проведення заходів є міжнародний центр "Голокост" ім. доктора А. Шварца, Львівська обласна благодійна організація "Бней-Брит "Леополіс" ім. Е. Домбергера, Всеукраїнський єврейський благодійний фонд "Хесед-Ар'є". 

Українська Греко-Католицька церква вже давно  домагається визнання праведником миру колишнього предстоятеля митрополита Андеря Шептицького, який разом із братією кількох монастирів, врятував під час війни десятки єврейських дітей

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.