Спецпроект

На Галичині відзначають день пам'яті жертв нацистського геноциду євреїв

Сьогодні у Львові в Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту вшановують пам'ять земляків, які загинули під час Другої світової війни.

Заходи відбудуться біля пам'ятника жертвам Львівського гетто (пр. В'ячеслава Чорновола, біля Палацу культури імені Гната Хоткевича) та біля пам'ятного знаку на місці Янівського концтабору з 13.00 до 16.00. Про це ZAXID.NET повідомили у Львівській міській раді.

Як повідомляють організатори, в межах заходів із вшанування пам'яті жертв Голокосту буде проходити траурний мітинг та міжконфесійна спільна молитва за загиблими.

Організатором проведення заходів є міжнародний центр "Голокост" ім. доктора А. Шварца, Львівська обласна благодійна організація "Бней-Брит "Леополіс" ім. Е. Домбергера, Всеукраїнський єврейський благодійний фонд "Хесед-Ар'є". 

Українська Греко-Католицька церква вже давно  домагається визнання праведником миру колишнього предстоятеля митрополита Андеря Шептицького, який разом із братією кількох монастирів, врятував під час війни десятки єврейських дітей

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Червоне вторгнення. "Золотий вересень" з польської перспективи

"Ми побачили, як зі "Скали" виїхав ескадрон ворожої кінноти. Цього разу – в бойовому порядку. Визначені стрільці відкрили вогонь по сигналу мого пострілу. Відстань – 300-400 метрів. Падали вершники, падали коні". Бій без розуміння загальної картини. Без перспективи. Без надії. Спогади польського офіцера.

Пропаганда «Золотого вересня». Навіщо комуністи переклали на «мову» народних пісень заяву Молотова?

Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.