Спецпроект

Янукович закликав до толерантності і вшанує Бабин Яр

Пам'ять про жертви Голокосту спонукає зробити все можливе для недопущення в українському суспільстві будь-яких проявів антисемітизму, ксенофобії, расизму і нетерпимості.

Про це заявив президент України Віктор Янукович, повідомляє "Інтерфакс".

У зверненні до співвітчизників з нагоди Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту глава держави зазначив: "Турбує, що сьогодні, через багато десятків років після розгрому фашизму, де-не-де в світі піднімає голову його страшний привид, переслідування людей за релігійною або расовою ознакою".

В. Янукович закликав усіх людей доброї волі до взаєморозуміння, взаємної поваги і толерантності.

Він також зазначив, що восени 2011 року на державному рівні Україна відзначить скорботну дату - 70-ту річницю звірячого знищення людей у Бабиному Яру.

Нагадаємо, що сьогодні на Галичині вшанувають пам'ять людей, які загинули від рук нацистів під час Голокосту.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.