Спецпроект

Янукович закликав до толерантності і вшанує Бабин Яр

Пам'ять про жертви Голокосту спонукає зробити все можливе для недопущення в українському суспільстві будь-яких проявів антисемітизму, ксенофобії, расизму і нетерпимості.

Про це заявив президент України Віктор Янукович, повідомляє "Інтерфакс".

У зверненні до співвітчизників з нагоди Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту глава держави зазначив: "Турбує, що сьогодні, через багато десятків років після розгрому фашизму, де-не-де в світі піднімає голову його страшний привид, переслідування людей за релігійною або расовою ознакою".

В. Янукович закликав усіх людей доброї волі до взаєморозуміння, взаємної поваги і толерантності.

Він також зазначив, що восени 2011 року на державному рівні Україна відзначить скорботну дату - 70-ту річницю звірячого знищення людей у Бабиному Яру.

Нагадаємо, що сьогодні на Галичині вшанувають пам'ять людей, які загинули від рук нацистів під час Голокосту.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.