Спецпроект

У Запоріжжі скидаються на новий пам'ятник Сталіну - міцніший і під охороною

У Запоріжжі ветерани Великої Вітчизняної війни розпочали збір коштів на виготовлення і встановлення на території Запорізького обкому КПУ нового пам'ятника Йосипу Сталіну.

Як передає кореспондент УНІАН, сьогодні на прес-конференції голова міської організації ветеранів Віктор Короленко пояснив, що встановлення нового пам'ятника Сталіну - принципове питання для ветеранів.

Він також зазначив, що руйнування "пам'ятника Сталіну є оскверненням почуттів запорізьких ветеранів".

Одним із перших, хто заявив про готовність здати гроші на новий пам`ятник, став запорізький ветеран війни Олексій Попов. "Я зі своєю сім`єю порадився, і вношу перший внесок у новий пам`ятник - 3000 грн." - заявив він.

За словами першого секретаря Запорізького обкому КПУ Олексія Бабуріна, загалом на створення і встановлення нового пам`ятника Сталіну в Запоріжжі потрібно "порядка 300-400 тис. грн: щоб монумент був міцніше за попередній і охоронявся краще", тобто в 4-5 разів більше, ніж обійшовся комуністам перший пам`ятник.

Нагадаємо, що в новорічну ніч стався вибух на території Запорізького обкому КПУ, внаслідок чого був повністю зруйнований пам`ятник Сталіну. Вибухом також вибило шибки в будівлі обкому і трохи пошкодило саму будову.

Пам`ятник Сталіну в Запоріжжі був встановлений 5 травня 2010 року.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".