Спецпроект

У Львові історики і вчителі обговорять новий підручник з історії

14-15 січня в Українському католицькому університеті відбудеться зустріч українських істориків, організована Асоціацією вчителів "Нова Доба" та Програмою дослідження сучасної України ім. Петра Яцика.

Про це повідомляє відділ інформації та зовнішніх зв'зків УКУ.

Організатори зустрічі планують обговорити два важливі та пов'язані між собою питання - створення нового підручника з історії України та укладання нової історичної політики в державі. 

Особливістю зустрічі є те, що вона об'єднає дві групи істориків - фахових дослідників та вчителів шкіл.

"Експерти проведуть обговорення проекту нового підручника історії України, котрий підготувала Асоціація "Нова Доба" і фінансово підтримала Рада Європи. Цей підручник пропонує поліетнічну версію української історії", - розповів історик, професор УКУ Ярослав Грицак.

Іншою темою зустрічі стане обговорення і укладання нової історичної політики в Україні загалом - "політики, яка на відміну від попередньої, а ще більш теперішньої влади, вела би до примирення суспільства, а не до конфронтації".

"Конфлікт навколо історичної пам'яті унеможливлює компроміс у державі, це також гальмує політичні та економічні реформи. Влада не може володіти монополією на історичну пам'ять. Потрібні громадські ініціативи, які зможуть протистояти такій монополізації і пропонувати розумні альтернативи", - зазначив Ярослав Грицак.

Участь у зустрічі візьмуть близько 30 істориків з усіх регіонів України.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.