Спецпроект

У Львові історики і вчителі обговорять новий підручник з історії

14-15 січня в Українському католицькому університеті відбудеться зустріч українських істориків, організована Асоціацією вчителів "Нова Доба" та Програмою дослідження сучасної України ім. Петра Яцика.

Про це повідомляє відділ інформації та зовнішніх зв'зків УКУ.

Організатори зустрічі планують обговорити два важливі та пов'язані між собою питання - створення нового підручника з історії України та укладання нової історичної політики в державі. 

Особливістю зустрічі є те, що вона об'єднає дві групи істориків - фахових дослідників та вчителів шкіл.

"Експерти проведуть обговорення проекту нового підручника історії України, котрий підготувала Асоціація "Нова Доба" і фінансово підтримала Рада Європи. Цей підручник пропонує поліетнічну версію української історії", - розповів історик, професор УКУ Ярослав Грицак.

Іншою темою зустрічі стане обговорення і укладання нової історичної політики в Україні загалом - "політики, яка на відміну від попередньої, а ще більш теперішньої влади, вела би до примирення суспільства, а не до конфронтації".

"Конфлікт навколо історичної пам'яті унеможливлює компроміс у державі, це також гальмує політичні та економічні реформи. Влада не може володіти монополією на історичну пам'ять. Потрібні громадські ініціативи, які зможуть протистояти такій монополізації і пропонувати розумні альтернативи", - зазначив Ярослав Грицак.

Участь у зустрічі візьмуть близько 30 істориків з усіх регіонів України.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».