Спецпроект

У Львові історики і вчителі обговорять новий підручник з історії

14-15 січня в Українському католицькому університеті відбудеться зустріч українських істориків, організована Асоціацією вчителів "Нова Доба" та Програмою дослідження сучасної України ім. Петра Яцика.

Про це повідомляє відділ інформації та зовнішніх зв'зків УКУ.

Організатори зустрічі планують обговорити два важливі та пов'язані між собою питання - створення нового підручника з історії України та укладання нової історичної політики в державі. 

Особливістю зустрічі є те, що вона об'єднає дві групи істориків - фахових дослідників та вчителів шкіл.

"Експерти проведуть обговорення проекту нового підручника історії України, котрий підготувала Асоціація "Нова Доба" і фінансово підтримала Рада Європи. Цей підручник пропонує поліетнічну версію української історії", - розповів історик, професор УКУ Ярослав Грицак.

Іншою темою зустрічі стане обговорення і укладання нової історичної політики в Україні загалом - "політики, яка на відміну від попередньої, а ще більш теперішньої влади, вела би до примирення суспільства, а не до конфронтації".

"Конфлікт навколо історичної пам'яті унеможливлює компроміс у державі, це також гальмує політичні та економічні реформи. Влада не може володіти монополією на історичну пам'ять. Потрібні громадські ініціативи, які зможуть протистояти такій монополізації і пропонувати розумні альтернативи", - зазначив Ярослав Грицак.

Участь у зустрічі візьмуть близько 30 істориків з усіх регіонів України.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.