Спецпроект

Депутати хочуть заборонити встановлювати пам’ятники Сталіну

Депутати від НУНС Олександр Третьяков та Ірина Геращенко пропонують заборонити встановлення на території України пам'ятників Йосипу Сталіну.

Відповідний законопроект "Про заборону спорудження (створення) пам'ятників і монументів Сталіну та іншим особам, винним в організації Голодомору 1932-1933 років в Україні" зареєстровано у Верховній Раді.

Автори наполягають на забороні спорудження і встановлення пам'ятників причетним до організації Голодомору особам, вина яких встановлена судом - зокрема, "головному ідейному організаторові цієї трагедії Йосипу Сталіну".

Коментуючи свою законодавчу ініціативу, депутати нагадали, що законом публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв, приниженням гідності українського народу і є протиправним.

Депутати підкреслюють, що десятки країн світу та сотні міжнародних організацій визнали Голодомор геноцидом українського народу, засудивши організаторів цього нелюдського акту.

"На жаль, сьогодні сучасні неосталіністи і прихильники так званої "залізної руки" при прямому потуранні влади дозволяють собі безкарно встановлювати пам'ятники катам, знущаючись таким чином над пам'яттю народу", - зазначили автори документу.

"Тому потрібно законодавчо закріпити норму про заборону встановлювати пам'ятники диктаторам", - додали вони.

На їхню думку, "пам'ятники катам викликають негативну реакцію суспільства, вони є прямою провокацією, про що свідчать останні події навколо встановлення, а потім пошкодження пам'ятника Сталіну в Запоріжжі, а також спроби "прикрасити" цим ідолом Одесу".

Нагадаємо, що мер Запоріжжя днями повідомив, що "мала архітектурна форма" у вигляді силумінового погруддя Сталіна біля обкому Компартії була встановлена незаконно.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.