Спецпроект

Депутати хочуть заборонити встановлювати пам’ятники Сталіну

Депутати від НУНС Олександр Третьяков та Ірина Геращенко пропонують заборонити встановлення на території України пам'ятників Йосипу Сталіну.

Відповідний законопроект "Про заборону спорудження (створення) пам'ятників і монументів Сталіну та іншим особам, винним в організації Голодомору 1932-1933 років в Україні" зареєстровано у Верховній Раді.

Автори наполягають на забороні спорудження і встановлення пам'ятників причетним до організації Голодомору особам, вина яких встановлена судом - зокрема, "головному ідейному організаторові цієї трагедії Йосипу Сталіну".

Коментуючи свою законодавчу ініціативу, депутати нагадали, що законом публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв, приниженням гідності українського народу і є протиправним.

Депутати підкреслюють, що десятки країн світу та сотні міжнародних організацій визнали Голодомор геноцидом українського народу, засудивши організаторів цього нелюдського акту.

"На жаль, сьогодні сучасні неосталіністи і прихильники так званої "залізної руки" при прямому потуранні влади дозволяють собі безкарно встановлювати пам'ятники катам, знущаючись таким чином над пам'яттю народу", - зазначили автори документу.

"Тому потрібно законодавчо закріпити норму про заборону встановлювати пам'ятники диктаторам", - додали вони.

На їхню думку, "пам'ятники катам викликають негативну реакцію суспільства, вони є прямою провокацією, про що свідчать останні події навколо встановлення, а потім пошкодження пам'ятника Сталіну в Запоріжжі, а також спроби "прикрасити" цим ідолом Одесу".

Нагадаємо, що мер Запоріжжя днями повідомив, що "мала архітектурна форма" у вигляді силумінового погруддя Сталіна біля обкому Компартії була встановлена незаконно.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".