Спецпроект

Єльцину встановили пам’ятник

У російському місті Єкатеринбурзі відкрили пам’ятник колишньому президентові Росії Борису Єльцину.

1 лютого йому виповнилося б 80 років.

Статуя з білого каменю, яку встановили сьогодні в рідному місті Єльцина Єкатеринбурзі, що на Уралі, є першим монументом, встановленим лідеру Росії після падіння комунізму, повідомляє Радіо Свобода.

Історичну промову Єльцина "Я втомився. Я йду", якою закінчилася епоха його правління, можна подивитися у розділі відео.

Єльцин помер у 2007 році, не маючи вже на той час багато прихильників, адже з його іменем були пов'язані складні 90-і роки в Росії.

Мітинг за демократизацію СРСР на підтримку Єльцина 4 лютого 1990 року. Фото AFP

Проте зараз ставлення до нього помітно змінюється.

"Пік негативного ставлення минув. Але тепер громадська думка амбівалентна, тобто є баланс між позитивним та негативним ставленням", - пояснив голова соціологічного дослідницького інституту "Левада-Центр" Лев Гудков.

За його словами, зміна ставлення до Єльцина пояснюється ще й тим, що раніше тоді ще президент Володимир Путін характеризував роки правління Єльцина як хаос і розбрат, на противагу своєму "часові розквіту".

"Це змінюється, бо багато людей зараз замислюються над майбутнім країни. Вони починають усвідомлювати, що режим Путіна насправді є застоєм", - зауважив аналітик.

Критики також кажуть, що Путін був найбільшою помилкою Єльцина. І приватно він висловлював жаль із приводу того, наскільки Росія перетворилася на авторитарну країну за час путінського правління.

У мережі існує блог доньки Єльцина Тетяни Юмашевої, яка в останні роки його президентства працювала в апараті адміністрації батька і була його радником. У своєму ЖЖ Юмашева часто ділиться спогадами про батька та історичні події "допутінської Росії", свідками яких вона була.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».