Спецпроект

Єльцину встановили пам’ятник

У російському місті Єкатеринбурзі відкрили пам’ятник колишньому президентові Росії Борису Єльцину.

1 лютого йому виповнилося б 80 років.

Статуя з білого каменю, яку встановили сьогодні в рідному місті Єльцина Єкатеринбурзі, що на Уралі, є першим монументом, встановленим лідеру Росії після падіння комунізму, повідомляє Радіо Свобода.

Історичну промову Єльцина "Я втомився. Я йду", якою закінчилася епоха його правління, можна подивитися у розділі відео.

Єльцин помер у 2007 році, не маючи вже на той час багато прихильників, адже з його іменем були пов'язані складні 90-і роки в Росії.

Мітинг за демократизацію СРСР на підтримку Єльцина 4 лютого 1990 року. Фото AFP

Проте зараз ставлення до нього помітно змінюється.

"Пік негативного ставлення минув. Але тепер громадська думка амбівалентна, тобто є баланс між позитивним та негативним ставленням", - пояснив голова соціологічного дослідницького інституту "Левада-Центр" Лев Гудков.

За його словами, зміна ставлення до Єльцина пояснюється ще й тим, що раніше тоді ще президент Володимир Путін характеризував роки правління Єльцина як хаос і розбрат, на противагу своєму "часові розквіту".

"Це змінюється, бо багато людей зараз замислюються над майбутнім країни. Вони починають усвідомлювати, що режим Путіна насправді є застоєм", - зауважив аналітик.

Критики також кажуть, що Путін був найбільшою помилкою Єльцина. І приватно він висловлював жаль із приводу того, наскільки Росія перетворилася на авторитарну країну за час путінського правління.

У мережі існує блог доньки Єльцина Тетяни Юмашевої, яка в останні роки його президентства працювала в апараті адміністрації батька і була його радником. У своєму ЖЖ Юмашева часто ділиться спогадами про батька та історичні події "допутінської Росії", свідками яких вона була.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі

Неофіти українства: Софія Русова

Українці, які зреклися своєї мови та історії, на жаль, не є чимось винятковим для нашого народу. Таких було багато і триста, і сто років тому. Вистачає їх в Україні й сьогодні. З іншого боку ми дуже мало знаємо і говоримо про тих, хто, не будучи українцем за походженням, став ним за переконанням. Таких людей в нашій історії було чимало. Зазвичай ми якось буденно констатуємо неукраїнське походження окремих представників української еліти, згадуємо про це якось між іншим, як про таку собі дивакуватість - от, мовляв, і таке буває