Спецпроект

"Аушвіц" розвалюється - потрібні гроші на реставрацію

З нагоди 66-х роковин визволення уцілілих в'язнів нацистського концтабору "Аушвіц-Біркенау" ("Освєнцим") працівники його меморіального музею звернулися до світової спільноти з закликом про допомогу.

Про те, що об'єкти музею руйнуються, кореспондентові Радіо Свобода розповів директор фонду "Аушвіц-Біркенау" Яцек Кастелянєц.

"Важлива складова музею - архів концтабору, - сказав директор. - Предмети, шо зберігаються в музеї, та об'єкти, що перебувають на його території, проходять спеціальну обробку, щоб не нищилися. Проте час робить своє, стан частини споруд сьогодні нас неабияк тривожить".

Музей "Аушвіц-Біркенау" - це територія площею майже 200 гектарів, на якій розташовані 155 будинків та 300 руїн. В експозиції та у фондах - понад сто тисяч різноманітних предметів, відібраних у жертв концтабору, наприклад - взуття, валізки, окуляри, посуд...

Концтабір розташований на болотистому ґрунті, часто ґрунтові води сягають фундаментів споруд, тож ці будинки руйнуються.

Ще 10 років тому всі 45 цегляних бараків табору були відкриті для відвідування, а сьогодні тільки чотири. Решта в такому стані, що їх довелося закрити для відвідувачів.

10 років тому музей "Аушвіц-Біркенау" щороку відвідували 400 тисяч осіб, передусім із Польщі, з інших європейських країн, з Ізраїлю та зі США. Поступово їхня кількість зростала. Минулий 2010 рік став рекордним. Музей відвідали мільйон чотириста тисяч осіб з усіх континентів. 70 % з них - молодь.

Музей фінансується польським міністерством культури, однак на реставраційні роботи щороку потрібно 4-5 мільйонів євро. Щоб знайти такі гроші, створено спеціальний фонд "Аушвіц-Біркенау" - його ініціював колишній в'язень концтабору, польський професор Владислав Бартошевський.

Ідея полягає в тому, щоб створити фонд із капіталом у 120 мільйонів євро, відсотки від якого йшли б на зберігання об'єктів та експонатів музею. Польський прем'єр-міністр Дональд Туск звернувся із закликом до різних держав, щоб вони підтримали цю ініціативу. Вже 12 країн підтвердили свою готовність внести гроші у такий фонд.  

В'язнем Аушвіца був батько третього президента України Віктора Ющенка.

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну