Спецпроект

"Аушвіц" розвалюється - потрібні гроші на реставрацію

З нагоди 66-х роковин визволення уцілілих в'язнів нацистського концтабору "Аушвіц-Біркенау" ("Освєнцим") працівники його меморіального музею звернулися до світової спільноти з закликом про допомогу.

Про те, що об'єкти музею руйнуються, кореспондентові Радіо Свобода розповів директор фонду "Аушвіц-Біркенау" Яцек Кастелянєц.

"Важлива складова музею - архів концтабору, - сказав директор. - Предмети, шо зберігаються в музеї, та об'єкти, що перебувають на його території, проходять спеціальну обробку, щоб не нищилися. Проте час робить своє, стан частини споруд сьогодні нас неабияк тривожить".

Музей "Аушвіц-Біркенау" - це територія площею майже 200 гектарів, на якій розташовані 155 будинків та 300 руїн. В експозиції та у фондах - понад сто тисяч різноманітних предметів, відібраних у жертв концтабору, наприклад - взуття, валізки, окуляри, посуд...

Концтабір розташований на болотистому ґрунті, часто ґрунтові води сягають фундаментів споруд, тож ці будинки руйнуються.

Ще 10 років тому всі 45 цегляних бараків табору були відкриті для відвідування, а сьогодні тільки чотири. Решта в такому стані, що їх довелося закрити для відвідувачів.

10 років тому музей "Аушвіц-Біркенау" щороку відвідували 400 тисяч осіб, передусім із Польщі, з інших європейських країн, з Ізраїлю та зі США. Поступово їхня кількість зростала. Минулий 2010 рік став рекордним. Музей відвідали мільйон чотириста тисяч осіб з усіх континентів. 70 % з них - молодь.

Музей фінансується польським міністерством культури, однак на реставраційні роботи щороку потрібно 4-5 мільйонів євро. Щоб знайти такі гроші, створено спеціальний фонд "Аушвіц-Біркенау" - його ініціював колишній в'язень концтабору, польський професор Владислав Бартошевський.

Ідея полягає в тому, щоб створити фонд із капіталом у 120 мільйонів євро, відсотки від якого йшли б на зберігання об'єктів та експонатів музею. Польський прем'єр-міністр Дональд Туск звернувся із закликом до різних держав, щоб вони підтримали цю ініціативу. Вже 12 країн підтвердили свою готовність внести гроші у такий фонд.  

В'язнем Аушвіца був батько третього президента України Віктора Ющенка.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.