Спецпроект

"Аушвіц" розвалюється - потрібні гроші на реставрацію

З нагоди 66-х роковин визволення уцілілих в'язнів нацистського концтабору "Аушвіц-Біркенау" ("Освєнцим") працівники його меморіального музею звернулися до світової спільноти з закликом про допомогу.

Про те, що об'єкти музею руйнуються, кореспондентові Радіо Свобода розповів директор фонду "Аушвіц-Біркенау" Яцек Кастелянєц.

"Важлива складова музею - архів концтабору, - сказав директор. - Предмети, шо зберігаються в музеї, та об'єкти, що перебувають на його території, проходять спеціальну обробку, щоб не нищилися. Проте час робить своє, стан частини споруд сьогодні нас неабияк тривожить".

Музей "Аушвіц-Біркенау" - це територія площею майже 200 гектарів, на якій розташовані 155 будинків та 300 руїн. В експозиції та у фондах - понад сто тисяч різноманітних предметів, відібраних у жертв концтабору, наприклад - взуття, валізки, окуляри, посуд...

Концтабір розташований на болотистому ґрунті, часто ґрунтові води сягають фундаментів споруд, тож ці будинки руйнуються.

Ще 10 років тому всі 45 цегляних бараків табору були відкриті для відвідування, а сьогодні тільки чотири. Решта в такому стані, що їх довелося закрити для відвідувачів.

10 років тому музей "Аушвіц-Біркенау" щороку відвідували 400 тисяч осіб, передусім із Польщі, з інших європейських країн, з Ізраїлю та зі США. Поступово їхня кількість зростала. Минулий 2010 рік став рекордним. Музей відвідали мільйон чотириста тисяч осіб з усіх континентів. 70 % з них - молодь.

Музей фінансується польським міністерством культури, однак на реставраційні роботи щороку потрібно 4-5 мільйонів євро. Щоб знайти такі гроші, створено спеціальний фонд "Аушвіц-Біркенау" - його ініціював колишній в'язень концтабору, польський професор Владислав Бартошевський.

Ідея полягає в тому, щоб створити фонд із капіталом у 120 мільйонів євро, відсотки від якого йшли б на зберігання об'єктів та експонатів музею. Польський прем'єр-міністр Дональд Туск звернувся із закликом до різних держав, щоб вони підтримали цю ініціативу. Вже 12 країн підтвердили свою готовність внести гроші у такий фонд.  

В'язнем Аушвіца був батько третього президента України Віктора Ющенка.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.