Спецпроект

"Аушвіц" розвалюється - потрібні гроші на реставрацію

З нагоди 66-х роковин визволення уцілілих в'язнів нацистського концтабору "Аушвіц-Біркенау" ("Освєнцим") працівники його меморіального музею звернулися до світової спільноти з закликом про допомогу.

Про те, що об'єкти музею руйнуються, кореспондентові Радіо Свобода розповів директор фонду "Аушвіц-Біркенау" Яцек Кастелянєц.

"Важлива складова музею - архів концтабору, - сказав директор. - Предмети, шо зберігаються в музеї, та об'єкти, що перебувають на його території, проходять спеціальну обробку, щоб не нищилися. Проте час робить своє, стан частини споруд сьогодні нас неабияк тривожить".

Музей "Аушвіц-Біркенау" - це територія площею майже 200 гектарів, на якій розташовані 155 будинків та 300 руїн. В експозиції та у фондах - понад сто тисяч різноманітних предметів, відібраних у жертв концтабору, наприклад - взуття, валізки, окуляри, посуд...

Концтабір розташований на болотистому ґрунті, часто ґрунтові води сягають фундаментів споруд, тож ці будинки руйнуються.

Ще 10 років тому всі 45 цегляних бараків табору були відкриті для відвідування, а сьогодні тільки чотири. Решта в такому стані, що їх довелося закрити для відвідувачів.

10 років тому музей "Аушвіц-Біркенау" щороку відвідували 400 тисяч осіб, передусім із Польщі, з інших європейських країн, з Ізраїлю та зі США. Поступово їхня кількість зростала. Минулий 2010 рік став рекордним. Музей відвідали мільйон чотириста тисяч осіб з усіх континентів. 70 % з них - молодь.

Музей фінансується польським міністерством культури, однак на реставраційні роботи щороку потрібно 4-5 мільйонів євро. Щоб знайти такі гроші, створено спеціальний фонд "Аушвіц-Біркенау" - його ініціював колишній в'язень концтабору, польський професор Владислав Бартошевський.

Ідея полягає в тому, щоб створити фонд із капіталом у 120 мільйонів євро, відсотки від якого йшли б на зберігання об'єктів та експонатів музею. Польський прем'єр-міністр Дональд Туск звернувся із закликом до різних держав, щоб вони підтримали цю ініціативу. Вже 12 країн підтвердили свою готовність внести гроші у такий фонд.  

В'язнем Аушвіца був батько третього президента України Віктора Ющенка.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.