Спецпроект

Одеському комуністу заважає львівський Бандера

Представники КПУ вимагають очистити Львів від "нацистської символіки" - йдеться про меморіальний комплекс провідникові ОУН Степану Бандері.

Про це під час виступу у Верховній Раді заявив член фракції КПУ Євген Царьков.

"Виникає питання: як сприймуть учасники Євро-2012 символіку нацизму, якою буквально напханий Львів? Таке питання поставить німець, на батьківщині якого подібне вважається злочином і карається законом, про це запитають нас поляк, росіянин і єврей. Напевно, побачивши меморіальний комплекс Бандері, будуть обурені представники багатьох національностей країн Європи та СНД", - наголосив комуніст, повідомили ZAXID.NET у прес-службі КПУ.

Царьков посилається на "масові звернення" ветеранських організацій, Союзів офіцерів, ветеранів Збройних сил.

А далі одеського депутата понесло в стилі іншого одесита Остапа Бендера - "Львів перетворився на некерований центральною владою анклав, де з викликом усім країнам антигітлерівської коаліції героїзуються фашистські прихвосні, а терористові Бандері, гауптштурмфюрерові СС Шухевичу та іншим нацистським прихвосням ставлять пам'ятники".

Як відомо, головнокомандувач УПА Роман Шухевич не був  "гауптштурмфюрером СС". Раніше лідер Компартії Петро Симоненко вже програв з цього приводу судовий процес

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.