Спецпроект

Коморовський подарував Януковичу двох гуцуликів - "символ спільного минулого"

Сьогодні в Варшавському парку Лазєнки президент Польщі Броніслав Коморовський подарував своєму українському колезі Віктору Януковичу двох коней гуцульської породи.

Про це повідомляє Deser.pl.

Племінних коників звати Рогач і Лагуна - їхні батьки мали нагороди на кінних виставках, тож польські заводчики сподіваються, що гуцулики стануть "добрим додатком і збагаченням до українського конярства".

Польський президент висловив сподівання, що подарунок відродить в українському конярстві "цей слід спільного минулого і спільної традиції так само прекрасно, наскільки красивими є коні гуцульської породи". І згадав, як його мама - донька офіцера кавалерії - вчилася їздити верхи саме на гуцуликах. 

Саме такі коні допомогли збудувати легендарну обсерваторію 1930-их років на горі Піп-Іван

"Хочу сказати президенту Коморовському, що він сьогодні вразив мене в серце", - відреагував на подарунок Янукович.

За словами Коморовського, він хотів зробити протокольний подарунок "так само польський, як і український".  

"З давніх-давен гуцульські коні уможливлювали не тільки зв'язок між мешканцями Карпатського регіону, але й виконували й інтеграційну роль, - йдеться в офіційному прес-релізі президентської канцелярії. - Вони мають настільки лагідний характер, що рекомендуються для терапевтичного впливу на хворих дітей".

В Україні біля 15 кінних заводів, але гуцульською породою вони майже не займаються - такий висновок можна зробити з переліку порід на офіційному сайті корпорації "Конярство України" (юрособа при Мінагрополітики). Хоча на Західній Україні вони досі представлені - бо якнайкраще підходять для гірських умов.

Кінь-гуцулик коштує від однієї до кількох тисяч доларів.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.