Спецпроект

Коморовський подарував Януковичу двох гуцуликів - "символ спільного минулого"

Сьогодні в Варшавському парку Лазєнки президент Польщі Броніслав Коморовський подарував своєму українському колезі Віктору Януковичу двох коней гуцульської породи.

Про це повідомляє Deser.pl.

Племінних коників звати Рогач і Лагуна - їхні батьки мали нагороди на кінних виставках, тож польські заводчики сподіваються, що гуцулики стануть "добрим додатком і збагаченням до українського конярства".

Польський президент висловив сподівання, що подарунок відродить в українському конярстві "цей слід спільного минулого і спільної традиції так само прекрасно, наскільки красивими є коні гуцульської породи". І згадав, як його мама - донька офіцера кавалерії - вчилася їздити верхи саме на гуцуликах. 

Саме такі коні допомогли збудувати легендарну обсерваторію 1930-их років на горі Піп-Іван

"Хочу сказати президенту Коморовському, що він сьогодні вразив мене в серце", - відреагував на подарунок Янукович.

За словами Коморовського, він хотів зробити протокольний подарунок "так само польський, як і український".  

"З давніх-давен гуцульські коні уможливлювали не тільки зв'язок між мешканцями Карпатського регіону, але й виконували й інтеграційну роль, - йдеться в офіційному прес-релізі президентської канцелярії. - Вони мають настільки лагідний характер, що рекомендуються для терапевтичного впливу на хворих дітей".

В Україні біля 15 кінних заводів, але гуцульською породою вони майже не займаються - такий висновок можна зробити з переліку порід на офіційному сайті корпорації "Конярство України" (юрособа при Мінагрополітики). Хоча на Західній Україні вони досі представлені - бо якнайкраще підходять для гірських умов.

Кінь-гуцулик коштує від однієї до кількох тисяч доларів.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.