Спецпроект

Знайдено поховання біблійного пророка Захарії

Ізраїльські археологи оголосили про виявлення місця поховання ветхозавітного пророка Захарії.

Як зазначається у прес-релізі Ізраїльського управління старожитностей, поховання знаходиться у візантійській церкві V-VII століть, розкопаній в Хірбет-Мідрасі в Іудеї.

Церква, споруджена як традиційна візантійська базиліка, знаходилася на території великого поселення, про багатство якого свідчать розкішні мозаїки, колони з імпортного мармуру і покриті рідкісними візерунками артефакти.

У склепі під церквою знайдено розгалужену систему тунелів, що належать, судячи зі знайдених там монет і кераміки, до I-II століть нашої ери. У тунелях були джерела води і приміщення для зберігання продовольства.

В одному з нефів археологи знайшли прохід до порожньої гробниці, повідомляє УНІАН. Розташування церкви збігається з покажчиками письмових джерел, а також Мадабської мапи VI століття, на місце поховання пророка Захарії, знайдене візантійцями в V столітті.

З цим пророком, що жив, імовірно, у VI сторіччі до нашої ери (у часи і одразу після Вавілонського полонення євреїв), пов`язують Книгу пророка Захарії (передостанню із пророчих книг Ветхого Завіту), що містить пророцтво про земне життя і страждання Месії.

Точність вказівок Мадабської мапи вже не одноразово отримувала археологічні підтвердження.

Шматок Мадабської мапи

Хірбет-Мідрас було важливим поселенням у період Другого храму (516 рік до нової ери - 70 рік нової ери). Його зруйнували римляни у 135 році нової ери, під час придушення антиримського повстання Бар-Кохби в Іудеї.

Пізніше місто відродилося як християнське поселення, хоча, за припущеннями сучасних учених, по сусідству з візантійською церквою там знаходилася велика синагога.

Цитата з Книги пророка Захарії:

"Так говорить Господь Саваоф: Ще будуть приходити народи і мешканці багатьох міст;

І підуть мешканці одного міста до мешканців іншого міста і скажуть: Ходімо молитися Господові і шукати Господа Саваофа; [і кожне скаже:] Я також піду.

І будуть проходити багато племен і потужні народи, щоб знайти Господа Саваофа в Єрусалимі і помолитися Господові".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.