Спецпроект

Знайдено поховання біблійного пророка Захарії

Ізраїльські археологи оголосили про виявлення місця поховання ветхозавітного пророка Захарії.

Як зазначається у прес-релізі Ізраїльського управління старожитностей, поховання знаходиться у візантійській церкві V-VII століть, розкопаній в Хірбет-Мідрасі в Іудеї.

Церква, споруджена як традиційна візантійська базиліка, знаходилася на території великого поселення, про багатство якого свідчать розкішні мозаїки, колони з імпортного мармуру і покриті рідкісними візерунками артефакти.

У склепі під церквою знайдено розгалужену систему тунелів, що належать, судячи зі знайдених там монет і кераміки, до I-II століть нашої ери. У тунелях були джерела води і приміщення для зберігання продовольства.

В одному з нефів археологи знайшли прохід до порожньої гробниці, повідомляє УНІАН. Розташування церкви збігається з покажчиками письмових джерел, а також Мадабської мапи VI століття, на місце поховання пророка Захарії, знайдене візантійцями в V столітті.

З цим пророком, що жив, імовірно, у VI сторіччі до нашої ери (у часи і одразу після Вавілонського полонення євреїв), пов`язують Книгу пророка Захарії (передостанню із пророчих книг Ветхого Завіту), що містить пророцтво про земне життя і страждання Месії.

Точність вказівок Мадабської мапи вже не одноразово отримувала археологічні підтвердження.

Шматок Мадабської мапи

Хірбет-Мідрас було важливим поселенням у період Другого храму (516 рік до нової ери - 70 рік нової ери). Його зруйнували римляни у 135 році нової ери, під час придушення антиримського повстання Бар-Кохби в Іудеї.

Пізніше місто відродилося як християнське поселення, хоча, за припущеннями сучасних учених, по сусідству з візантійською церквою там знаходилася велика синагога.

Цитата з Книги пророка Захарії:

"Так говорить Господь Саваоф: Ще будуть приходити народи і мешканці багатьох міст;

І підуть мешканці одного міста до мешканців іншого міста і скажуть: Ходімо молитися Господові і шукати Господа Саваофа; [і кожне скаже:] Я також піду.

І будуть проходити багато племен і потужні народи, щоб знайти Господа Саваофа в Єрусалимі і помолитися Господові".

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.