Спецпроект

На Дніпропетровщині хочуть створити козацький музей - як на Хортиці

Громадські організації ГРАД та Інститут Суспільних Досліджень (ІСД) ініціюють створення музейно-туристичного історико-археологічного комплексу "Стара Самарь - Новобогородицька фортеця" на зразок комплексу "Запорізька Січ" на острові Хортиця.

Відповідне звернення разом із проектом обласної програми направлене губернатору Дніпропетровщини Олександру Вілкулу.

У проекті програми запропоновано створити на території пам'ятки національного значення "Новобогородицька фортеця" чотири музеї з номінальним підпорядкуванням Дніпропетровському історичному музею ім. Яворницького.

Окремим пунктом - питання про відтворення і розміщення на території пам'ятки будинку Мазепи, воєводського будинку, ратуші, кузні та етнографічного комплексу.

Окрема увага - проведенню археологічних досліджень, які дозволять продовжити вивченння унікального історичного об'єкта, а також поповнити музейні експозиції цінними знахідками.

Громадські організації просять обласну владу сприяти створенню комплексу "Стара Самарь - Новобогородицька фортеця" і ухвалити відповідну програму. Проектом передбачено, що окрім бюджетних коштів на реалізацію програми ГРАД та ІСД залучатимуть спонсорські кошти.

ДОВІДКА: Стара Самарь є пам'яткою козацької доби (XV - XVIII століття). Новобогородицька (Богородицька) фортеця збудована у 1668 році на території, що відповідає сучасному Самарському району м. Дніпропетровська.

З нею пов'язані діяльність гетьманів Івана Мазепи, Петра Іваненка (Петрика), війни з Кримським ханством та Османською імперією.

Унікальність Старої Самарі полягає в тому, що це єдине велике поселення козацької доби в Степовій Україні, яке без істотного руйнування збереглося до наших днів і є надзвичайно перспективним для наукового вивчення, реконструкції та туристичного використання.

У 2001 році постановою Кабміну цей об'єкт під назвою "Новобогородицька фортеця" визначено пам'яткою історії національного значення. З цього ж року на території Старої Самарі почалися археологічні дослідження. Але через брак фінансування роботи велися повільними темпами.

В той же час активізуються спроби привласнення землі та ведення господарської діяльності на території пам'ятки. До цього часу вона не включена до жодної міської чи обласної програми.

ІСД з 2007 року опікується пам'яткою "Новобогородицька фортеця" та ініціював надання території пам'ятки статусу історико-археологічного заповідника, щоби зберегти її від негативного впливу людської діяльності.

ІСД фінансує діяльність Науково-дослідної лабораторії археології Придніпров'я. На 1686 квадратних метрах дослідженої території виявлено понад 10 тисяч артефактів. ГРАД та ІСД спільно з козацькими організаціями проводять мистецькі та фольклорно-етнографічні фестивалі на Старій Самарі, щоби підвищити інтерес громадськості до цього унікального об'єкта.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.