Спецпроект

В Ялті буде пам'ятник автору Штірліца

Пам'ятник радянському письменникові Юліану Семенову, якому в жовтні 2011 року виповнилося б 80 років, планується встановити до його ювілею на набережній Ялти.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на офіційний сайт Культурного фонду Юліана Семенова (Москва).

Фонд підбив підсумки відкритого конкурсу проектів на кращий пам`ятник письменнику в Ялті. Переможцем став московський скульптор, член президії Російської Академії мистецтв, народний художник Росії Олександр Рукавішніков.

"З 1983 року і до кінця свого життя Ю.Семенов довго жив у кримському селищі Олива. У Ялті ним були написані "Сімнадцять миттєвостей весни", "Пароль непотрібен", "ТАРС уповноважений заявити", "Аукціон", "Експансія", "Горіння", "Ненаписані романи", "Таємниця Кутузівського проспекту", "Версії", "Обличчям до обличчя" та інші популярні твори", - йдеться у прес-релізі фонду.

Ю.Семенов помер у 1993 році в Криму, похований на кладовищі Новодєвічьє у Москві.

80-річчя від дня народження письменника буде відзначатися 8 жовтня. Напередодні ювілею Культурний фонд Юліана Семенова планує провести меморіальні заходи в Росії, України та інших країнах.

Виконком Ялтинської міськради у жовтні 2010 року дозволив встановлення пам`ятника Ю.Семенову, а містобудівна рада міськради у січні 2011 року визначила його місце на набережній, повідомляє фонд письменника.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.