Спецпроект

Американка отримала лист, відправлений їй у 1944 році

Лист, датований 9 серпня 1944 року і адресований "Міс Р.Т. Флетчер, шпиталь Американського Червоного Хреста, Кемп Робертс, Каліфорнія", надійшов на адресу Ґарі Макмастера з історичного музею Кемп Робертса у лютому 2011-го.

Службовці, які знайшли лист в надрах пошти, вирішили відправити його в музей, бо шпиталя за вказаною адресою давно не існувало. При цьому поштовики не змогли пояснити, чому лист, надісланий 66 років тому, був доставлений тільки зараз.

Ґарі Макмастер розповів про лист у місцевій газеті "Монтґомері Едвертайзер". Потім цю статтю передрукувала агенція АР, а звідти - англомовні видання по всьому світу, від Індії до Канади.

Минулого тижня з Макмастером зв'язалася донька вказаної адресатом панни Флетчер. Вона надала фото конвертів з іншими листами, підписаними цим же почерком. Це був почерк її дядька, брата панни Флетчер, яка вже давно стала пані і народила дітей.

Дядько помер кілька років тому, а мама у свої 90 досі жива і при добрій пам'яті, повідомила донька адресата. Під час Другої світової міс Флетчер працювала волонтером Червоного Хреста, організовуючи виступи акторів у центрі підготовки артилеристів Кемп Робертса і місцевому шпиталі.

Донька пообіцяла поїхати до мами, яка живе за кількасот миль, на ці вихідні, щоб пані Флетчер нарешті прочитала листа. Конверт, запечатаний 66 років тому, весь цей час залишався невідкритим. Учора його нарешті мав розпечатати адресат.

Лист, відправлений 66 років тому

Тим часом Ґарі Макмастер сподівається, що світова медіа-слава допоможе його музею привабити нових відвідувачів. "У нас найбільший музей армії США в Західній Америці, а ходить сюди дві-три людини в день. Думаю, тепер ситуація зміниться".

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.