Спецпроект

Через 50 років українцям Перемишля нарешті повернуть Народний дім

21 березня 2011 року представники Об'єднання українців у Польщі (ОУП) та представник Фонду державного майна Польщі мають підписати в Перемишлі відповідні документи, які підтвердять продаж Народного дому для ОУП за 1% вартості.

Про це повідомляє газета українців Польщі "Наше слово" .

З моменту підпису нотаріуса українська громада Польщі, яку представляє найчисленніша українська організація ОУП, стане власником леґендарного будинку.

Леґендарного - як символу присутності українців на Перемищині; леґендарного в історичному плані та леґендарного - як інструмента великої міжнародної політики. "Можна сказати, що Народний дім став ознакою того, що українців нарешті визнано в Перемишлі повноправними мешканцями міста", - пише "Наше слово".

1904 року українці Перемишля збудували тут Народний дім для власних культурних потреб. Споруда у стилі “українського модерну” є однією із найцікавіших архітектурних пам’яток епохи. Особливу цінність становлять окремі елементи зовнішнього оздоблення та стилізований під світлицю зал, вишуканий декор якого імітує народну дерев’яну різьбу.

Тут свого часу виступало чимало видатних діячів української культури, зокрема Соломія Крушельницька. Після переселення українців, з 1947-го по 1956 рік, українська громада не використовувала Народний дім. А з 1956 року Об’єднання українців у Польщі почало орендувати в держави половину приміщень колишнього Народного дому, включно з театральним залом.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.