Спецпроект

Через 50 років українцям Перемишля нарешті повернуть Народний дім

21 березня 2011 року представники Об'єднання українців у Польщі (ОУП) та представник Фонду державного майна Польщі мають підписати в Перемишлі відповідні документи, які підтвердять продаж Народного дому для ОУП за 1% вартості.

Про це повідомляє газета українців Польщі "Наше слово" .

З моменту підпису нотаріуса українська громада Польщі, яку представляє найчисленніша українська організація ОУП, стане власником леґендарного будинку.

Леґендарного - як символу присутності українців на Перемищині; леґендарного в історичному плані та леґендарного - як інструмента великої міжнародної політики. "Можна сказати, що Народний дім став ознакою того, що українців нарешті визнано в Перемишлі повноправними мешканцями міста", - пише "Наше слово".

1904 року українці Перемишля збудували тут Народний дім для власних культурних потреб. Споруда у стилі “українського модерну” є однією із найцікавіших архітектурних пам’яток епохи. Особливу цінність становлять окремі елементи зовнішнього оздоблення та стилізований під світлицю зал, вишуканий декор якого імітує народну дерев’яну різьбу.

Тут свого часу виступало чимало видатних діячів української культури, зокрема Соломія Крушельницька. Після переселення українців, з 1947-го по 1956 рік, українська громада не використовувала Народний дім. А з 1956 року Об’єднання українців у Польщі почало орендувати в держави половину приміщень колишнього Народного дому, включно з театральним залом.

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».