Спецпроект

Через 50 років українцям Перемишля нарешті повернуть Народний дім

21 березня 2011 року представники Об'єднання українців у Польщі (ОУП) та представник Фонду державного майна Польщі мають підписати в Перемишлі відповідні документи, які підтвердять продаж Народного дому для ОУП за 1% вартості.

Про це повідомляє газета українців Польщі "Наше слово" .

З моменту підпису нотаріуса українська громада Польщі, яку представляє найчисленніша українська організація ОУП, стане власником леґендарного будинку.

Леґендарного - як символу присутності українців на Перемищині; леґендарного в історичному плані та леґендарного - як інструмента великої міжнародної політики. "Можна сказати, що Народний дім став ознакою того, що українців нарешті визнано в Перемишлі повноправними мешканцями міста", - пише "Наше слово".

1904 року українці Перемишля збудували тут Народний дім для власних культурних потреб. Споруда у стилі “українського модерну” є однією із найцікавіших архітектурних пам’яток епохи. Особливу цінність становлять окремі елементи зовнішнього оздоблення та стилізований під світлицю зал, вишуканий декор якого імітує народну дерев’яну різьбу.

Тут свого часу виступало чимало видатних діячів української культури, зокрема Соломія Крушельницька. Після переселення українців, з 1947-го по 1956 рік, українська громада не використовувала Народний дім. А з 1956 року Об’єднання українців у Польщі почало орендувати в держави половину приміщень колишнього Народного дому, включно з театральним залом.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.