Спецпроект

У Гарварді обговорювали архіви КГБ, відкриті СБУ

Історики та архівісти Девіс-центру російських та євразійських студій Гарвардського університету обговорювали можливості вивчення радянської історії, діяльності спецслужб та розвитку тоталітарного режиму на прикладі архівів КГБ, розсекречених в Україні.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Із головною доповіддю на семінарі "Матеріали радянської історії в архіві Служби безпеки України" виступив старший запрошений дослідник Українського наукового інституту Гарвардського університету Володимир В'ятрович.

У 2008-2010 роках В'ятрович на посаді директора архіву СБУ провів розсекречення архівів КГБ.

"На основі вивчення діяльності ЧК-НКВД-КГБ в Україні можна робити висновки про функціонування радянської системи безпеки в цілому. Особливо, коли архіви в Москві недоступні дослідникам", - наголосив В'ятрович.

У семінарі взяла участь найвідоміша західна дослідниця архівів Радянського союзу доктор Патрісія Кеннеді Грімстед, яка висловила неабияку зацікавленість інформацією про вміст українських архівів.

Учасники семінару відзначали важливість доступу до архівної інформації не лише для дослідників функціонування КГБ чи політики Радянського Cоюзу загалом. Ці матеріали є цінним джерелом інформації і для соціологів, соціальних психологів, журналістів, навіть культурологів.

В'ятрович розповів, що в архіві СБУ є колекція підручників та спеціалізованих журналів для навчання чекістів, які дають розуміння про конкретні методи роботи спецслужби.

Професор Гарвардського університету доктор Сергій Плохий відзначив, що рекомендуватиме своїм аспірантам їхати в Україну для роботи з архівами, зокрема для вивчення репресій проти церковних діячів.

Доктор Террі Мартін, професор Гарварду, директор Девіс-центру, відзначив важливість для науковців-совєтологів відкриття українських архівів КГБ і висловив подяку Володимиру В'ятровичу не тільки за цікаву лекцію, але насамперед за його роботу із розсекречення.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".