Спецпроект

У Гарварді обговорювали архіви КГБ, відкриті СБУ

Історики та архівісти Девіс-центру російських та євразійських студій Гарвардського університету обговорювали можливості вивчення радянської історії, діяльності спецслужб та розвитку тоталітарного режиму на прикладі архівів КГБ, розсекречених в Україні.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Із головною доповіддю на семінарі "Матеріали радянської історії в архіві Служби безпеки України" виступив старший запрошений дослідник Українського наукового інституту Гарвардського університету Володимир В'ятрович.

У 2008-2010 роках В'ятрович на посаді директора архіву СБУ провів розсекречення архівів КГБ.

"На основі вивчення діяльності ЧК-НКВД-КГБ в Україні можна робити висновки про функціонування радянської системи безпеки в цілому. Особливо, коли архіви в Москві недоступні дослідникам", - наголосив В'ятрович.

У семінарі взяла участь найвідоміша західна дослідниця архівів Радянського союзу доктор Патрісія Кеннеді Грімстед, яка висловила неабияку зацікавленість інформацією про вміст українських архівів.

Учасники семінару відзначали важливість доступу до архівної інформації не лише для дослідників функціонування КГБ чи політики Радянського Cоюзу загалом. Ці матеріали є цінним джерелом інформації і для соціологів, соціальних психологів, журналістів, навіть культурологів.

В'ятрович розповів, що в архіві СБУ є колекція підручників та спеціалізованих журналів для навчання чекістів, які дають розуміння про конкретні методи роботи спецслужби.

Професор Гарвардського університету доктор Сергій Плохий відзначив, що рекомендуватиме своїм аспірантам їхати в Україну для роботи з архівами, зокрема для вивчення репресій проти церковних діячів.

Доктор Террі Мартін, професор Гарварду, директор Девіс-центру, відзначив важливість для науковців-совєтологів відкриття українських архівів КГБ і висловив подяку Володимиру В'ятровичу не тільки за цікаву лекцію, але насамперед за його роботу із розсекречення.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.