Спецпроект

У Гарварді обговорювали архіви КГБ, відкриті СБУ

Історики та архівісти Девіс-центру російських та євразійських студій Гарвардського університету обговорювали можливості вивчення радянської історії, діяльності спецслужб та розвитку тоталітарного режиму на прикладі архівів КГБ, розсекречених в Україні.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Із головною доповіддю на семінарі "Матеріали радянської історії в архіві Служби безпеки України" виступив старший запрошений дослідник Українського наукового інституту Гарвардського університету Володимир В'ятрович.

У 2008-2010 роках В'ятрович на посаді директора архіву СБУ провів розсекречення архівів КГБ.

"На основі вивчення діяльності ЧК-НКВД-КГБ в Україні можна робити висновки про функціонування радянської системи безпеки в цілому. Особливо, коли архіви в Москві недоступні дослідникам", - наголосив В'ятрович.

У семінарі взяла участь найвідоміша західна дослідниця архівів Радянського союзу доктор Патрісія Кеннеді Грімстед, яка висловила неабияку зацікавленість інформацією про вміст українських архівів.

Учасники семінару відзначали важливість доступу до архівної інформації не лише для дослідників функціонування КГБ чи політики Радянського Cоюзу загалом. Ці матеріали є цінним джерелом інформації і для соціологів, соціальних психологів, журналістів, навіть культурологів.

В'ятрович розповів, що в архіві СБУ є колекція підручників та спеціалізованих журналів для навчання чекістів, які дають розуміння про конкретні методи роботи спецслужби.

Професор Гарвардського університету доктор Сергій Плохий відзначив, що рекомендуватиме своїм аспірантам їхати в Україну для роботи з архівами, зокрема для вивчення репресій проти церковних діячів.

Доктор Террі Мартін, професор Гарварду, директор Девіс-центру, відзначив важливість для науковців-совєтологів відкриття українських архівів КГБ і висловив подяку Володимиру В'ятровичу не тільки за цікаву лекцію, але насамперед за його роботу із розсекречення.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.