Спецпроект

Київська влада запевняє, що не будуватиме поверх решток Десятинної

Головний архітектор Києва Сергій Целовальник гарантує, що над фундаментом Десятинної церкви нічого не буде побудовано.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він повідомив сьогодні на прес-конференції.

"Можу вам гарантувати, що над фундаментом Десятинної церкви не буде побудовано нічого", - сказав Целовальник, коментуючи інформацію, що з`явилася в інтернеті, про можливість будівництва на місці церкви храму Московського патріархату.

Нагадаємо, що в листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан повідомив: указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

Головний архітектор Києва пояснив, що на цьому місці будувати що-небудь заборонено, а відновити церкву неможливо, оскільки невідомо, як вона виглядала.

Целовальник додав, що київською владою оголошено конкурс із музеєфікації та консервації залишків фундаменту Десятинної церкви. На сьогодні видано близько 8 запрошень на участь у конкурсі.

Міфи і правда про Десятинну церкву

Нагадаємо, що голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов підписав розпорядження про оголошення бліц-конкурсу із визначення кращої містобудівної концепції культурного, архітектурного та художнього відновлення пам`ятника археології національного значення "Дитинець стародавнього Києва VIII-X ст. із фундаментом Десятинної церкви X ст.".

Конкурс проводиться з 25 лютого до 25 квітня 2011 року, підбиття підсумків конкурсу відбудеться до 29 квітня цього року.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.