Спецпроект

Ще 9 вулицям Києва повернуть історичні назви

"Київ - унікальне місто і його вулиці повинні носити унікальні історичні імена. Ми прагнемо позбутися недоречних і помилкових назв, а також назв, пов'язаних з добою тоталітаризму" - заявив голова комісії Київради Олександр Бригинець.

За повідомленням сайту "Интересный Киев", Комісія Київради з питань культури і туризму схвалила рішення повернути дев'яти вулицям Києва історичні назви.

Як повідомляється, пропонується перейменувати:

вул. Димитрова - на вул. Ділову;

вул. Аїстова - на вул. Іпсіланті;

вул. Аніщенка - на вул. Левандовську;

вул. Іванова Андрія - на пров. Бутишева;

вул. Фрунзе - на вул. Кирилівську;

площу Фрунзе - на площу Петропавлівську;

вул. Вєтрова - на вул. Назар'ївську;

вул. Воровського - на вул. Бульварно-Кудрявську;

вул. Червоноармійську - на вул. Велику Васильківську.

Як хочуть перейменувати свої вулиці одесити та харків'яни

"Деякі з повернутих назв уже давно повернуті у свідомості киян. Багато хто з киян вважають, що вулиці Велика Васильківська та Бульварно-Кудрявська вже офіційно існують. Але, насправді, цього не сталося офіційно через рішення сесії Київради. Сподіваюся, мої колеги-депутати підтримають нашу комісію, і такі символи радянського періоду, як Фрунзе, Воровський, червоноармійці назавжди зникнуть з карти Києва ", - зазначив депутат. 

Нагадаємо, що у грудні 2010 року Олександр Бригінець говорив про перейменування 34 вулиць, де була й пропозиція перейменувати вулицю Мате Залки на Оболоні на вулицю Романа Шухевича.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.