Спецпроект

Ще 9 вулицям Києва повернуть історичні назви

"Київ - унікальне місто і його вулиці повинні носити унікальні історичні імена. Ми прагнемо позбутися недоречних і помилкових назв, а також назв, пов'язаних з добою тоталітаризму" - заявив голова комісії Київради Олександр Бригинець.

За повідомленням сайту "Интересный Киев", Комісія Київради з питань культури і туризму схвалила рішення повернути дев'яти вулицям Києва історичні назви.

Як повідомляється, пропонується перейменувати:

вул. Димитрова - на вул. Ділову;

вул. Аїстова - на вул. Іпсіланті;

вул. Аніщенка - на вул. Левандовську;

вул. Іванова Андрія - на пров. Бутишева;

вул. Фрунзе - на вул. Кирилівську;

площу Фрунзе - на площу Петропавлівську;

вул. Вєтрова - на вул. Назар'ївську;

вул. Воровського - на вул. Бульварно-Кудрявську;

вул. Червоноармійську - на вул. Велику Васильківську.

Як хочуть перейменувати свої вулиці одесити та харків'яни

"Деякі з повернутих назв уже давно повернуті у свідомості киян. Багато хто з киян вважають, що вулиці Велика Васильківська та Бульварно-Кудрявська вже офіційно існують. Але, насправді, цього не сталося офіційно через рішення сесії Київради. Сподіваюся, мої колеги-депутати підтримають нашу комісію, і такі символи радянського періоду, як Фрунзе, Воровський, червоноармійці назавжди зникнуть з карти Києва ", - зазначив депутат. 

Нагадаємо, що у грудні 2010 року Олександр Бригінець говорив про перейменування 34 вулиць, де була й пропозиція перейменувати вулицю Мате Залки на Оболоні на вулицю Романа Шухевича.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".