Спецпроект

Імена більшовицьких героїв і далі прикрашатимуть вулиці "першої столиці"

Харківська міська топонімічна комісія відмовилася перейменовувати об'єкти, названі на честь революціонера, військового діяча часів громадянської війни Григорія Котовського та голови Президії Верховної Ради СРСР, слухняного поплічника Сталіна Михайла Калініна.

З проханням перейменувати вулиці, названі на честь Михайла Калініна, Семена Будьонного, Климента Ворошилова та Григорія Котовського до глав більш ніж 30 українських міст звернулися народні депутати від БЮТ Юрій Гнаткевич і Михайло Косів.

Зокрема, необхідність перейменувати вулиці Котовського нардепи аргументували тим, що революціонер після поразки Волинської групи армії УНР віддав наказ розстріляти 360 українських військовополонених у містечку Базар на Житомирщині.

У Харкові зараз є вулиця і провулок Котовського і вулиця Калініна. Вулиці на честь Семена Будьонного і Климента Ворошилова з карти міста зникли ще в 1958 році, заявив відповідальний секретар топонімічної комісії Олексій Хорошковатий.

"Тут нікому нав'язувати не треба, час розставить все на свої місця", - заявив голова комісії, мер Харкова Геннадій Кернес, - повідомляє сайт медіа-групи "Об'єктив".

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".