Спецпроект

Ще 9 вулицям Києва повернуть історичні назви

"Київ - унікальне місто і його вулиці повинні носити унікальні історичні імена. Ми прагнемо позбутися недоречних і помилкових назв, а також назв, пов'язаних з добою тоталітаризму" - заявив голова комісії Київради Олександр Бригинець.

За повідомленням сайту "Интересный Киев", Комісія Київради з питань культури і туризму схвалила рішення повернути дев'яти вулицям Києва історичні назви.

Як повідомляється, пропонується перейменувати:

вул. Димитрова - на вул. Ділову;

вул. Аїстова - на вул. Іпсіланті;

вул. Аніщенка - на вул. Левандовську;

вул. Іванова Андрія - на пров. Бутишева;

вул. Фрунзе - на вул. Кирилівську;

площу Фрунзе - на площу Петропавлівську;

вул. Вєтрова - на вул. Назар'ївську;

вул. Воровського - на вул. Бульварно-Кудрявську;

вул. Червоноармійську - на вул. Велику Васильківську.

Як хочуть перейменувати свої вулиці одесити та харків'яни

"Деякі з повернутих назв уже давно повернуті у свідомості киян. Багато хто з киян вважають, що вулиці Велика Васильківська та Бульварно-Кудрявська вже офіційно існують. Але, насправді, цього не сталося офіційно через рішення сесії Київради. Сподіваюся, мої колеги-депутати підтримають нашу комісію, і такі символи радянського періоду, як Фрунзе, Воровський, червоноармійці назавжди зникнуть з карти Києва ", - зазначив депутат. 

Нагадаємо, що у грудні 2010 року Олександр Бригінець говорив про перейменування 34 вулиць, де була й пропозиція перейменувати вулицю Мате Залки на Оболоні на вулицю Романа Шухевича.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.