Спецпроект

Новий підручник з історії: зник розділ "Русифікація" і з'явилася "Велика вітчизняна"

Новий підручник з історії для 11 класу повинні надрукувати лише влітку, проте вже зараз став відомий зміст одного із них під авторством Станіслава Кульчицького та Юлії Лебедєвої. Там немає розділу "Русифікація", а також скорочено до мінімуму опис боїв УПА.

Як повідомляє ТСН із посиланням на "Сегодня", найбільш суттєві зміни стосуються Великої Вітчизняної війни. Цей термін існував і в попередніх підручниках, але не використовувався для позначення всієї війни. Так, у підручнику Станіслава Кульчицького та Юрія Шаповала 2005 року говориться лише, що термін "Велика Вітчизняна війна" був введений радянськими ідеологами, а сам розділ називався "Україна під час Другої світової війни".

У підручнику того ж Кульчицького та Юлії Лебедєвої 2011 року розділ називається "Україна в роки Другої світової війни. Велика Вітчизняна війна". А один із розділів, який у 2005-у називався "Окупація України військами Німеччини та її союзників", став називатися "Перший етап Великої Вітчизняної війни".

Також у новому підручнику автори хоча й розповідають про УПА, проте оцінок уникають. Також є істотна різниця в обсягах інформації про неї: у підручнику 2005-го він майже однаковий за обсягами, які відводяться для бойових дій Червоної Армії, в той час як у підручнику 2011-го війна Червоної Армії з німцями явно на першому місці, а дії УПА під час війни займають приблизно той же об'єм, що і розповідь про радянських партизанів (крім того, з'являється раніше відсутня згадка про підпільну організацію "Молода гвардія").

Що стосується фактів про УПА, в 2005-у писалося про каральні операції німців проти неї і про 47 боїв з німцями і 54 боїв з радянськими партизанами восени 1943-го; у 2011-му повідомляється лише, що УПА вела бої на три фронти - проти радянських партизанів, німецьких гарнізонів та польської Армії Крайової.

Тема "русифікації" в підручнику 2005 року обіймає двічі по півтора сторінки (є навіть розділ із назвою "Русифікація"), причому з оціночними судженнями: в оповіді про закон про освіту 1958 року, який ввів норму про вибір мови навчання батьками учнів, сама ця норма названа "демократичною" у лапках. Все це супроводжується міркуваннями про насильницьку русифікацію та боротьби з нею.

У 2011-му розділ "Русифікація" відсутній, є двічі по два абзаци, які розповідають про заходи щодо посилення позицій російської мови, що здійснювалися радянською владою. Але у розділі про літературі 60-х говориться, що літератори вели "боротьбу проти русифікації".

Також у підручнику 2011 з'явився один абзац про "помаранчеву революцію". Хвалебний підручник про неї був виданий у 2005-му для 5 класу, а для 11-класників все закінчується 2002 роком. У підручнику 2011 року немає оцінок, йдеться лише про те, що Віктор Ющенко не погодився з підсумками другого туру, почалися масові протести, які назвали "помаранчевою революцією", відбувся повторний другий тур і Ющенко став президентом. При цьому навіть не згадується, з ким же, власне, Ющенко боровся на виборах. Закінчується підручник короткими біографіями двох останніх президентів - Ющенка і Януковича.

Нагадаємо, раніше міністр освіти і науки Дмитро Табачник повідомив, що були подані проекти підручника з історії України для 11-х класів від 5 авторських колективів. Сам міністр заявив, що не має часу брати участь у написанні підручника.

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Хто і коли вигадав гасло "Слава Україні!"

Гасло народилося у Харкові. Загриміло на всю Україну з Києва. Збереглося завдяки зусилллям галичан і волинян у Львові та Рівному. Але в збірнику праць Степана Бандери немає отої популярно вживаної в інтернеті цитати, яка йому приписується: "І прийде час, коли один скаже: "Слава Україні! ", а мільйони відповідатимуть "Героям слава!"

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря