Спецпроект

Новий підручник з історії: зник розділ "Русифікація" і з'явилася "Велика вітчизняна"

Новий підручник з історії для 11 класу повинні надрукувати лише влітку, проте вже зараз став відомий зміст одного із них під авторством Станіслава Кульчицького та Юлії Лебедєвої. Там немає розділу "Русифікація", а також скорочено до мінімуму опис боїв УПА.

Як повідомляє ТСН із посиланням на "Сегодня", найбільш суттєві зміни стосуються Великої Вітчизняної війни. Цей термін існував і в попередніх підручниках, але не використовувався для позначення всієї війни. Так, у підручнику Станіслава Кульчицького та Юрія Шаповала 2005 року говориться лише, що термін "Велика Вітчизняна війна" був введений радянськими ідеологами, а сам розділ називався "Україна під час Другої світової війни".

У підручнику того ж Кульчицького та Юлії Лебедєвої 2011 року розділ називається "Україна в роки Другої світової війни. Велика Вітчизняна війна". А один із розділів, який у 2005-у називався "Окупація України військами Німеччини та її союзників", став називатися "Перший етап Великої Вітчизняної війни".

Також у новому підручнику автори хоча й розповідають про УПА, проте оцінок уникають. Також є істотна різниця в обсягах інформації про неї: у підручнику 2005-го він майже однаковий за обсягами, які відводяться для бойових дій Червоної Армії, в той час як у підручнику 2011-го війна Червоної Армії з німцями явно на першому місці, а дії УПА під час війни займають приблизно той же об'єм, що і розповідь про радянських партизанів (крім того, з'являється раніше відсутня згадка про підпільну організацію "Молода гвардія").

Що стосується фактів про УПА, в 2005-у писалося про каральні операції німців проти неї і про 47 боїв з німцями і 54 боїв з радянськими партизанами восени 1943-го; у 2011-му повідомляється лише, що УПА вела бої на три фронти - проти радянських партизанів, німецьких гарнізонів та польської Армії Крайової.

Тема "русифікації" в підручнику 2005 року обіймає двічі по півтора сторінки (є навіть розділ із назвою "Русифікація"), причому з оціночними судженнями: в оповіді про закон про освіту 1958 року, який ввів норму про вибір мови навчання батьками учнів, сама ця норма названа "демократичною" у лапках. Все це супроводжується міркуваннями про насильницьку русифікацію та боротьби з нею.

У 2011-му розділ "Русифікація" відсутній, є двічі по два абзаци, які розповідають про заходи щодо посилення позицій російської мови, що здійснювалися радянською владою. Але у розділі про літературі 60-х говориться, що літератори вели "боротьбу проти русифікації".

Також у підручнику 2011 з'явився один абзац про "помаранчеву революцію". Хвалебний підручник про неї був виданий у 2005-му для 5 класу, а для 11-класників все закінчується 2002 роком. У підручнику 2011 року немає оцінок, йдеться лише про те, що Віктор Ющенко не погодився з підсумками другого туру, почалися масові протести, які назвали "помаранчевою революцією", відбувся повторний другий тур і Ющенко став президентом. При цьому навіть не згадується, з ким же, власне, Ющенко боровся на виборах. Закінчується підручник короткими біографіями двох останніх президентів - Ющенка і Януковича.

Нагадаємо, раніше міністр освіти і науки Дмитро Табачник повідомив, що були подані проекти підручника з історії України для 11-х класів від 5 авторських колективів. Сам міністр заявив, що не має часу брати участь у написанні підручника.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.