Спецпроект

Новий підручник з історії: зник розділ "Русифікація" і з'явилася "Велика вітчизняна"

Новий підручник з історії для 11 класу повинні надрукувати лише влітку, проте вже зараз став відомий зміст одного із них під авторством Станіслава Кульчицького та Юлії Лебедєвої. Там немає розділу "Русифікація", а також скорочено до мінімуму опис боїв УПА.

Як повідомляє ТСН із посиланням на "Сегодня", найбільш суттєві зміни стосуються Великої Вітчизняної війни. Цей термін існував і в попередніх підручниках, але не використовувався для позначення всієї війни. Так, у підручнику Станіслава Кульчицького та Юрія Шаповала 2005 року говориться лише, що термін "Велика Вітчизняна війна" був введений радянськими ідеологами, а сам розділ називався "Україна під час Другої світової війни".

У підручнику того ж Кульчицького та Юлії Лебедєвої 2011 року розділ називається "Україна в роки Другої світової війни. Велика Вітчизняна війна". А один із розділів, який у 2005-у називався "Окупація України військами Німеччини та її союзників", став називатися "Перший етап Великої Вітчизняної війни".

Також у новому підручнику автори хоча й розповідають про УПА, проте оцінок уникають. Також є істотна різниця в обсягах інформації про неї: у підручнику 2005-го він майже однаковий за обсягами, які відводяться для бойових дій Червоної Армії, в той час як у підручнику 2011-го війна Червоної Армії з німцями явно на першому місці, а дії УПА під час війни займають приблизно той же об'єм, що і розповідь про радянських партизанів (крім того, з'являється раніше відсутня згадка про підпільну організацію "Молода гвардія").

Що стосується фактів про УПА, в 2005-у писалося про каральні операції німців проти неї і про 47 боїв з німцями і 54 боїв з радянськими партизанами восени 1943-го; у 2011-му повідомляється лише, що УПА вела бої на три фронти - проти радянських партизанів, німецьких гарнізонів та польської Армії Крайової.

Тема "русифікації" в підручнику 2005 року обіймає двічі по півтора сторінки (є навіть розділ із назвою "Русифікація"), причому з оціночними судженнями: в оповіді про закон про освіту 1958 року, який ввів норму про вибір мови навчання батьками учнів, сама ця норма названа "демократичною" у лапках. Все це супроводжується міркуваннями про насильницьку русифікацію та боротьби з нею.

У 2011-му розділ "Русифікація" відсутній, є двічі по два абзаци, які розповідають про заходи щодо посилення позицій російської мови, що здійснювалися радянською владою. Але у розділі про літературі 60-х говориться, що літератори вели "боротьбу проти русифікації".

Також у підручнику 2011 з'явився один абзац про "помаранчеву революцію". Хвалебний підручник про неї був виданий у 2005-му для 5 класу, а для 11-класників все закінчується 2002 роком. У підручнику 2011 року немає оцінок, йдеться лише про те, що Віктор Ющенко не погодився з підсумками другого туру, почалися масові протести, які назвали "помаранчевою революцією", відбувся повторний другий тур і Ющенко став президентом. При цьому навіть не згадується, з ким же, власне, Ющенко боровся на виборах. Закінчується підручник короткими біографіями двох останніх президентів - Ющенка і Януковича.

Нагадаємо, раніше міністр освіти і науки Дмитро Табачник повідомив, що були подані проекти підручника з історії України для 11-х класів від 5 авторських колективів. Сам міністр заявив, що не має часу брати участь у написанні підручника.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.