Спецпроект

Письменник, якому не дали Шевченківську премію, напише роман про УПА

На зустрічі з громадськістю в Івано-Франківську у відповідь на прохання написати роман про УПА, Василь Шкляр пообіцяв зробити це через п'ять років.

На думку письменника, який цього року так і не отримав проголосовану членами Шевченківського комітету Державну премію з літератури, "такий роман [про Українську Повстанську Армію] має писати в першу чергу галичанин".

Кореспондент УНІАН передав позицію літератора, який вважає, що мешканець Західної України "зможе ліпше передати колорит і дух" того часу, використати говірку та інші особливості краю, де діяла УПА.

Останній бій УПА на Тернопільщині. 1960-й рік

За словами Шкляра, йому відомо, що декілька відомих письменників, вихідців з Галичини, пишуть книги на тему діяльності УПА.

"Якщо через п'ять років такого роману про УПА не буде написано галичанами, я, як буду дужий, його напишу. Я Вам це обіцяю", - наголосив письменник.

Про збір коштів на екранізацію фільму за мотивами твору В.Шкляра "Чорний ворон" 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.