Спецпроект

Письменник, якому не дали Шевченківську премію, напише роман про УПА

На зустрічі з громадськістю в Івано-Франківську у відповідь на прохання написати роман про УПА, Василь Шкляр пообіцяв зробити це через п'ять років.

На думку письменника, який цього року так і не отримав проголосовану членами Шевченківського комітету Державну премію з літератури, "такий роман [про Українську Повстанську Армію] має писати в першу чергу галичанин".

Кореспондент УНІАН передав позицію літератора, який вважає, що мешканець Західної України "зможе ліпше передати колорит і дух" того часу, використати говірку та інші особливості краю, де діяла УПА.

Останній бій УПА на Тернопільщині. 1960-й рік

За словами Шкляра, йому відомо, що декілька відомих письменників, вихідців з Галичини, пишуть книги на тему діяльності УПА.

"Якщо через п'ять років такого роману про УПА не буде написано галичанами, я, як буду дужий, його напишу. Я Вам це обіцяю", - наголосив письменник.

Про збір коштів на екранізацію фільму за мотивами твору В.Шкляра "Чорний ворон" 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.