Спецпроект

У Севастополі так і не відкрили пам'ятний знак винищувачу білогвардійців

У Севастополі не відбулося анонсованого на сьогодні відкриття анотаційної дошки радянському діячеві Гавену.

Проанонсованого на 4 березня відкриття в Севастополі анотаційної дошки діячеві часів Громадянської війни Юрію Гавену не відбулося.

Як передає кореспондент УНІАН, у Гагаринській райдержадміністрації Севастополя, відповідальній за проведення даного заходу, повідомили, що виникла в Севастополі полеміка навколо постаті радянського державного і партійного діяча Юрія Гавена дала «підстави для відкликання своєї участі в ініційованому встановленні жителями вулиці Гавена анотаційної дошки".

"З ініціативою встановлення анотаційної дошки виступили жителі вулиці. На нас з проханням про сприяння вони вийшли через депутата міськради. І ми були готові допомогти. Однак, враховуючи виниклу ідеологічну полеміку, з метою недопущення відкритого конфлікту між простими жителями, було ухвалено рішення відкликати участь нашої адміністрації в даному заході», - пояснила онлайн-газеті "Новий Севастополь" заступник голови Гагарінської РДА із соціальних і гуманітарних питань Світлана Кожаєва.

Попри відміну офіційної церемонії відкриття анотаційної дошки, вранці біля будинку 14а на вулиці Гавена зібралася група ініціаторів, а також противників встановлення анотаційної дошки.

Нагадаємо, із засудженням намірів встановити анотаційну дошку організаторові червоного терору проти білогвардійців Юрію Гавену виступили громадський комітет "Український Севастополь" та інші громадські організації.

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.