Спецпроект

У Севастополі так і не відкрили пам'ятний знак винищувачу білогвардійців

У Севастополі не відбулося анонсованого на сьогодні відкриття анотаційної дошки радянському діячеві Гавену.

Проанонсованого на 4 березня відкриття в Севастополі анотаційної дошки діячеві часів Громадянської війни Юрію Гавену не відбулося.

Як передає кореспондент УНІАН, у Гагаринській райдержадміністрації Севастополя, відповідальній за проведення даного заходу, повідомили, що виникла в Севастополі полеміка навколо постаті радянського державного і партійного діяча Юрія Гавена дала «підстави для відкликання своєї участі в ініційованому встановленні жителями вулиці Гавена анотаційної дошки".

"З ініціативою встановлення анотаційної дошки виступили жителі вулиці. На нас з проханням про сприяння вони вийшли через депутата міськради. І ми були готові допомогти. Однак, враховуючи виниклу ідеологічну полеміку, з метою недопущення відкритого конфлікту між простими жителями, було ухвалено рішення відкликати участь нашої адміністрації в даному заході», - пояснила онлайн-газеті "Новий Севастополь" заступник голови Гагарінської РДА із соціальних і гуманітарних питань Світлана Кожаєва.

Попри відміну офіційної церемонії відкриття анотаційної дошки, вранці біля будинку 14а на вулиці Гавена зібралася група ініціаторів, а також противників встановлення анотаційної дошки.

Нагадаємо, із засудженням намірів встановити анотаційну дошку організаторові червоного терору проти білогвардійців Юрію Гавену виступили громадський комітет "Український Севастополь" та інші громадські організації.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".