Спецпроект

У Польщі і Росії відбулися траурні заходи. Спалили опудало Путіна

У Польщі і Росії відбулися жалобні заходи, присвячені першій річниці авіакатастрофи під Смоленськом 10 квітня 2010 року.

Заходи проходять у різних польських містах цілий день, офіційна частина відбувається у Варшаві, повідомляє УНІАН.

О 7-й ранку за місцевим часом в аеропорту Окєнце, з якого злітав президентський Ту-154 рік тому, почалося богослужіння за участю родичів загиблих, представників ЗМІ туди не пустили.

О 8.41 (час катастрофи) почалися офіційні заходи. Представники влади поклали квіти до пам'ятника жертвам катастрофи на варшавському кладовищі "Повонзки".

Спогади Катерини Ющенко про Марію Качинську

У варшавських костьолах на спомин про загиблих пройшли меси. Офіційна частина закінчується о 19.00 концертом в Національній Опері.

Загалом у маніфестаціях, присвячених трагічній річниці, взяло участь біля 20 тисяч осіб, повідомляє "Ґазета Виборча".

Учасникам акції роздавали дерев'яні хрести. Фото: "Ґазета Виборча"

Від 2 до 7 тисяч осіб (дані поки що різняться) пікетували посольство Російської Федерації у Варшаві з вимогами надати правду про причини Смоленської катастрофи. Пікетувальники вигукували антиросійські гасла та під вигуки „вбивця" спалили опудало російського прем'єра Володимира Путіна.

Пізніше учасники пікету перейшли до резиденції президента Польщі Броніслава Коморовського та будинку уряду, які знаходяться поруч із посольством Росії, і скандували гасла проти президента і прем'єра, називаючи їх зрадниками.

Крім того, учасники акції також пройшли повз посольство США з вигуками "Допоможіть нам!".

Фото: "Ґазета Виборча"

У Смоленську теж відбулися траурні заходи, в яких узяли участь мешканці міста на чолі з губернатором регіону, повідомляє УНІАН.

У хвилину, коли рік тому урядовий польський лайнер торкнувся землі, учасники заходів у Смоленську поклали вінки до меморіального каменя, встановленого біля військового аеродрому "Смоленськ-Сєвєрний". Відбулася хвилина мовчання.

Другим місцем вшанування загиблих членів польського уряду і президента Леха Качиньського став смоленський костьол. До нього з самого ранку приходять жителі і гості міста, щоб покласти квіти і запалити траурні свічки.

Стенограма переговорів у диспетчерській "Смоленськ-Сєвєрний"

Костьол розрахований на 6 тисяч парафіян, але служби проходять в каплиці поряд з храмом. Будівлю костьолу півстоліття займає обласний архів, і споруда нині перебуває в аварійному стані. Одразу після квітневої трагедії почалися переговори про передачу храму у власність католицької церкви.

Завтра очікується приїзд у Смоленськ президентів Росії Дмитра Медведєва і Польщі Броніслава Коморовського.

Офіційною метою візиту голів двох держав заявлена участь у траурних заходах, присвячених роковинам квітневої трагедії під Смоленськом. Керівники двох країн також планують відвідати меморіальний комплекс "Катинь".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.