Спецпроект

З часів Гагаріна в космос злітали близько 500 людей

За 50 років, що минули з польоту в космос Юрія Гагаріна, в космосі побували майже 500 чоловік із 40 країн, повідомив під час святкування ювілею в Центральному музеї космонавтики в Москві глава Роскосмосу Анатолій Пермінов.

Глава Роскосмосу підкреслив, що орбіта Землі і космічний простір стали полем для тісної і плідної міжнародної співпраці. Він нагадав про такі спільні проекти, як "Союз-Аполлон", "Інтеркосмос", "Мир-Шаттл" та Міжнародна космічна станція.

Присутній на зустрічі представник Національної космічної агенції США (НАСА) Девід Разановскі зізнався, що мріє побувати в космосі, але поки у нього це не вийшло. Він також відзначив, що політ у космос Гагаріна, який був одним з етапів суперництва двох наддержав, переріс у міжнародне співробітництво.

"50 років - це крапля в морі історії, але великий крок для міжнародного співробітництва. Подивіться, яка прекрасна у нас Міжнародна космічна станція. А початок поклав Юрій Гагарін", - сказав Разановскі.

У свою чергу голова Національного центру космічних досліджень Франції Яннік Д'Ескарте, заявив, що Франція від початку космічної ери захоплювалася успіхами СРСР.

"В рамках співпраці Радянський Союз погодився прийняти французьких космонавтів і інженерів, щоб здійснити їхню підготовку", - сказав Д'Ескарте.

Сьогодні світ відзначає 50 років з дня першого польоту людини в космос.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.