Спецпроект

З часів Гагаріна в космос злітали близько 500 людей

За 50 років, що минули з польоту в космос Юрія Гагаріна, в космосі побували майже 500 чоловік із 40 країн, повідомив під час святкування ювілею в Центральному музеї космонавтики в Москві глава Роскосмосу Анатолій Пермінов.

Глава Роскосмосу підкреслив, що орбіта Землі і космічний простір стали полем для тісної і плідної міжнародної співпраці. Він нагадав про такі спільні проекти, як "Союз-Аполлон", "Інтеркосмос", "Мир-Шаттл" та Міжнародна космічна станція.

Присутній на зустрічі представник Національної космічної агенції США (НАСА) Девід Разановскі зізнався, що мріє побувати в космосі, але поки у нього це не вийшло. Він також відзначив, що політ у космос Гагаріна, який був одним з етапів суперництва двох наддержав, переріс у міжнародне співробітництво.

"50 років - це крапля в морі історії, але великий крок для міжнародного співробітництва. Подивіться, яка прекрасна у нас Міжнародна космічна станція. А початок поклав Юрій Гагарін", - сказав Разановскі.

У свою чергу голова Національного центру космічних досліджень Франції Яннік Д'Ескарте, заявив, що Франція від початку космічної ери захоплювалася успіхами СРСР.

"В рамках співпраці Радянський Союз погодився прийняти французьких космонавтів і інженерів, щоб здійснити їхню підготовку", - сказав Д'Ескарте.

Сьогодні світ відзначає 50 років з дня першого польоту людини в космос.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.