Спецпроект

Анонс: виставка до 25-річчя Чорнобиля. Про тих, хто залишився життєлюбом

18 квітня о 19.00 в Київській міській галереї мистецтв "Лавра" відкриється виставковий проект "1986. Два погляди".

Проект складається з двох частин: фото-інсталяція "1986. Два погляди" та аудіо-відео інсталяція "Чорнобиль. Пряма мова", повідомляють його організатори.

Фото-інсталяція "1986. Два погляди"

Авторська група проекту "Школи фотографії Віктора Марущенка" показує сьогоднішнє ставлення двох різних поколінь до Чорнобильської катастрофи - щоб вплинути на "стирання" теми з суспільної пам'яті, звернути увагу на персональні долі, уникаючи оскомних форм і формулювань.

Проект, на жаль, стає ще актуальнішим у контексті японських "атомних" подій останніх місяців.

Виставка складається із фотопортретів (25 ліквідаторів, 25 молодих людей 86-го року народження), текстових матеріалів-історій.

Віктор Марущенко, керівник проекту:

"Ми працювали з двома групами людей. Перша - молоді люди 1986-го року народження, які так чи інакше мають стосунок до Чорнобильської аварії (наприклад, народжені в уражених зонах). Друга група - безпосередні ліквідатори наслідків аварії (військові, будівельники, кінооператори, пілоти, дозиметристи та інші).

Приділивши увагу конкретним людським історіям та спілкуванню, ми хотіли дослідити ставлення до Чорнобильської катастрофи двох поколінь і таким чином з'ясувати, що сталося у головах людей за 25 років".

Аудіо- та відео інсталяція "Чорнобиль. Пряма мова"

Інсталяція "Чорнобиль. Пряма мова" - явище для України абсолютно нове, це незвична суміш аудіо-книги та відео-портрета. Глядачі зможуть побачити емоції людей, які прослуховують аудіо записи власних історій, котрі вражають своєю глибиною.

Новий погляд на долі людей, що постраждали від аварії на ЧАЕС, змінює традиційне уявлення про жертв аварії, адже вони є справжніми життєлюбами - події 1986 року змінили їхні долі, але не зламали бажання жити.

Історії людей створюють цілісну картину з документальною сюжетною лінією. Без монотонного голосу диктора за кадром, мертвої статистики, коментарів експертів і колишніх партійних керівників - лише пряма мова тих, хто безпосередньо приймав участь у ліквідації наслідків.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.