Спецпроект

Анонс: виставка до 25-річчя Чорнобиля. Про тих, хто залишився життєлюбом

18 квітня о 19.00 в Київській міській галереї мистецтв "Лавра" відкриється виставковий проект "1986. Два погляди".

Проект складається з двох частин: фото-інсталяція "1986. Два погляди" та аудіо-відео інсталяція "Чорнобиль. Пряма мова", повідомляють його організатори.

Фото-інсталяція "1986. Два погляди"

Авторська група проекту "Школи фотографії Віктора Марущенка" показує сьогоднішнє ставлення двох різних поколінь до Чорнобильської катастрофи - щоб вплинути на "стирання" теми з суспільної пам'яті, звернути увагу на персональні долі, уникаючи оскомних форм і формулювань.

Проект, на жаль, стає ще актуальнішим у контексті японських "атомних" подій останніх місяців.

Виставка складається із фотопортретів (25 ліквідаторів, 25 молодих людей 86-го року народження), текстових матеріалів-історій.

Віктор Марущенко, керівник проекту:

"Ми працювали з двома групами людей. Перша - молоді люди 1986-го року народження, які так чи інакше мають стосунок до Чорнобильської аварії (наприклад, народжені в уражених зонах). Друга група - безпосередні ліквідатори наслідків аварії (військові, будівельники, кінооператори, пілоти, дозиметристи та інші).

Приділивши увагу конкретним людським історіям та спілкуванню, ми хотіли дослідити ставлення до Чорнобильської катастрофи двох поколінь і таким чином з'ясувати, що сталося у головах людей за 25 років".

Аудіо- та відео інсталяція "Чорнобиль. Пряма мова"

Інсталяція "Чорнобиль. Пряма мова" - явище для України абсолютно нове, це незвична суміш аудіо-книги та відео-портрета. Глядачі зможуть побачити емоції людей, які прослуховують аудіо записи власних історій, котрі вражають своєю глибиною.

Новий погляд на долі людей, що постраждали від аварії на ЧАЕС, змінює традиційне уявлення про жертв аварії, адже вони є справжніми життєлюбами - події 1986 року змінили їхні долі, але не зламали бажання жити.

Історії людей створюють цілісну картину з документальною сюжетною лінією. Без монотонного голосу диктора за кадром, мертвої статистики, коментарів експертів і колишніх партійних керівників - лише пряма мова тих, хто безпосередньо приймав участь у ліквідації наслідків.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.