Спецпроект

Анонс: виставка до 25-річчя Чорнобиля. Про тих, хто залишився життєлюбом

18 квітня о 19.00 в Київській міській галереї мистецтв "Лавра" відкриється виставковий проект "1986. Два погляди".

Проект складається з двох частин: фото-інсталяція "1986. Два погляди" та аудіо-відео інсталяція "Чорнобиль. Пряма мова", повідомляють його організатори.

Фото-інсталяція "1986. Два погляди"

Авторська група проекту "Школи фотографії Віктора Марущенка" показує сьогоднішнє ставлення двох різних поколінь до Чорнобильської катастрофи - щоб вплинути на "стирання" теми з суспільної пам'яті, звернути увагу на персональні долі, уникаючи оскомних форм і формулювань.

Проект, на жаль, стає ще актуальнішим у контексті японських "атомних" подій останніх місяців.

Виставка складається із фотопортретів (25 ліквідаторів, 25 молодих людей 86-го року народження), текстових матеріалів-історій.

Віктор Марущенко, керівник проекту:

"Ми працювали з двома групами людей. Перша - молоді люди 1986-го року народження, які так чи інакше мають стосунок до Чорнобильської аварії (наприклад, народжені в уражених зонах). Друга група - безпосередні ліквідатори наслідків аварії (військові, будівельники, кінооператори, пілоти, дозиметристи та інші).

Приділивши увагу конкретним людським історіям та спілкуванню, ми хотіли дослідити ставлення до Чорнобильської катастрофи двох поколінь і таким чином з'ясувати, що сталося у головах людей за 25 років".

Аудіо- та відео інсталяція "Чорнобиль. Пряма мова"

Інсталяція "Чорнобиль. Пряма мова" - явище для України абсолютно нове, це незвична суміш аудіо-книги та відео-портрета. Глядачі зможуть побачити емоції людей, які прослуховують аудіо записи власних історій, котрі вражають своєю глибиною.

Новий погляд на долі людей, що постраждали від аварії на ЧАЕС, змінює традиційне уявлення про жертв аварії, адже вони є справжніми життєлюбами - події 1986 року змінили їхні долі, але не зламали бажання жити.

Історії людей створюють цілісну картину з документальною сюжетною лінією. Без монотонного голосу диктора за кадром, мертвої статистики, коментарів експертів і колишніх партійних керівників - лише пряма мова тих, хто безпосередньо приймав участь у ліквідації наслідків.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.